Європа, Титан, Енцелад і Плутон можуть мати підземні океани. Спираючись на дані спостережень за цими небесними тілами, вчені припустили, що величезні скупчення води під поверхнею планет можуть зустрічатися повсюдно в інших зоряних системах.
Вже досить багато років вченим відомо, що світи, подібні до Землі, з поверхневими океанами повинні перебувати в так званій зоні населеності – вузькому діапазоні відстаней від батьківської зірки, який допускає існування на поверхні планети води в рідкому стані. Але межі цієї зони населеності зазвичай не враховують той факт, що рідка вода може існувати й під поверхнею планети.
Життя в таких світах, як Земля, що мають поверхневі океани, схильна до безлічі загроз, починаючи від зіткнень з астероїдами і кометами, і закінчуючи зоряними спалахами. У своїй доповіді на конференції LPSC 52 астроном Алан Стерн вказує, що підповерхневі океани несприйнятливі до таких загроз, тому що захищені «дахом» з льоду або породи, яка може мати товщину від одного до більш ніж десятка кілометрів.
Автор роботи також передбачає, що такий шар породи і льоду, який захищає підповерхневі океани, може приховувати біосигнали живих організмів від виявлення всіма доступними сьогодні астрономічними методами. Якщо в океанах таких світів можуть виникати живі організми і якщо вони здатні еволюціонувати до розумних форм, це може пояснити парадокс Фермі.
Сформульований нобелівським лауреатом Енріко Фермі на початку 1960-х років парадокс полягає в наступному: чому ми не бачимо ознак існування життя у Всесвіті, попри те, що виходячи з теорії ймовірності, розумних цивілізацій в ній повинно бути безліч. Два великих допущення укупі з теорією Алана Стерна зможуть пояснити цей парадокс, якщо ми зможемо вивчити підповерхневі океани планет Сонячної системи і знайти свідоцтва існування таких водойм в екзопланет.
Натхнення: www.popmech.ru