Земля

Після нас: що буде з Землею, якщо людство вимре

99% видів істот на Землі вже вимерло. Після такої страшної цифри будь-хто мимоволі задумається про те, а чи загрожує це людству? Як не дивно, але людство ще не стикалося з катаклізмами такого масштабу, які точно могли б стерти нас з лиця Землі. Однак експерти стверджують, що кінець просто неминучий.

Багато експертів вважають, що вимирання людини — це не питання «якщо», а питання «коли». І деякі впевнені, що це відбудеться швидше раніше, ніж пізніше. У 2010 році видатний австралійський вірусолог Франк Феннер заявив, що люди, ймовірно, вимруть в наступному столітті через перенаселення, руйнування навколишнього середовища та зміни клімату.

Звичайно, Земля прекрасно проживе без нас. Життя буде продовжуватися, а сліди, які ми залишимо на планеті, зникнуть швидше, ніж ви думаєте. Наші міста впадуть, наші поля заростуть. У результаті все, що залишиться від людства — це тонкий шар пластику і радіоактивні ізотопи.

Для того, щоб побачити, як природа швидко і ефективно замітає сліди людини, досить подивитися на зону відчуження в Чорнобилі. Минуло більше 30 років після аварії на АЕС, а рослини і тварини процвітають там так, як ніколи раніше. Дослідження 2015 року про популяції диких тварин у цій зоні, припускають, що люди представляють набагато більшу загрозу для місцевої флори і фауни, ніж радіаційне опромінення.

Ще один приклад: в 1542 році, коли європейці вперше побачили тропічні ліси Бразилії, вони повідомили про міста, дороги і поля вздовж берегів великих річок. Однак після того, як населення було знищене хворобами, які колонізатори принесли з собою, ці міста були швидко захоплені джунглями.

Проте багато видів рослин і тварин пристосувалися до життя поряд з нами, а значить, в разі нашого зникнення, вони теж можуть постраждати. Культури, які ми спеціально висаджуємо для їжі, будучи залежними від регулярного застосування пестицидів і добрив, швидко будуть замінені їх дикими предками.

Своєю чергою, раптове зникнення пестицидів буде означати демографічний вибух для комах. Цей клас рухливий, швидко розмножується і живе практично в будь-якому середовищі. Такий «вибух» комах, і собі, призведе до збільшення популяції видів, які поїдають їх, таких як птахи, гризуни, плазуни, кажани та павукоподібні, а потім до зростання видів, які їдять цих тварин, і так далі по всьому харчовому ланцюгу. Однак, ці популяції будуть нестійкі в довгостроковій перспективі, як тільки їжа, залишена людьми, зникне.

Що стосується більших тварин, то перш ніж природа увійде в нову еру, відгомони людини ще будуть існувати якийсь час. Наприклад, деякі породи корів або овець могли б вижити, але більшість з них були вирощені, як «харчові машини», які вимруть у величезних кількостях.

«Я думаю, що вони стануть швидкою здобиччю для диких м’ясоїдних, які почнуть розмножуватися»,
— говорить Алан Вайсман, автор книги «Світ без нас». Ці хижаки будуть охоплюватимуть домашніх тварин. І найімовірніше, це будуть кішки, аніж собаки.

На питання про те, чи може розумне життя знову еволюціонувати, відповісти складніше. Згідно з однією з теорій, інтелект розвинувся тому, що допоміг нашим раннім предкам пережити екологічні потрясіння. Також, інтелект допомагає індивідам виживати й розмножуватися у великих соціальних групах. А ще, інтелект — це показник здорових генів. Тому цілком можливо, що всі ці три фактори знову зійдуться у світі після людини.

«Наступний за величиною мозок у приматів на одиницю ваги тіла — це мозок бабуїна, ці тварини є найбільш вірогідними кандидатами», — говорить Вайсман. «Вони живуть у лісах, але вони також навчилися жити на узліссях. Вони можуть збирати їжу в саванах, вони знають як об’єднатися проти хижаків. Бабуїни могли б робити те ж, що і ми, але, з іншого боку, я не бачу для них ніякої мотивації. Життя дійсно хороше для них таким, яким воно є».

Потрясіння, які вивели б бабуїнів (або інші види) із зони комфорту, можуть бути викликані зникненням людей. Навіть якщо завтра ми зникнемо, багато наслідків нашого існування нікуди не подінуться. Парниковим газам буде потрібно десятки тисяч років, щоб повернутися на доіндустріальний рівень. Крім того, існує проблема атомних станцій.

Чорнобильські дані свідчать про те, що екосистеми можуть відновлюватися після радіаційних викидів, але у світі налічується близько 450 ядерних реакторів, які почнуть перегріватися, як тільки закінчиться паливо в аварійних генераторах, що забезпечують їх охолоджувальною рідиною. Зараз абсолютно неможливо зрозуміти, як такий величезний, різкий викид радіоактивних речовин в атмосферу може вплинути на екосистеми планети.

І це ще не всі проблеми! Десятиліття після людини будуть ознаменовані руйнівними розливами нафти, витоками хімічних речовин та вибухами різних розмірів — все це цокаючі бомби уповільненої дії, які людство залишило позаду. Деякі з цих подій можуть призвести до пожеж, які будуть горіти десятиліттями.

Однак якщо ви подумали, що з часом все буде зруйновано, а все що ми від себе залишимо — це лише екологічну катастрофу, то це не зовсім так. Так, мікроби еволюціонують, щоб поглинути пластик, який ми залишили позаду. Дороги в кінцевому підсумку будуть поховані або зруйновані природними силами.

Однак, багато предметів мистецтва можуть стати останніми свідченнями того, що ми існували. Кераміка, бронзові статуї і пам’ятники будуть одними з наших найміцніших спадщин. І дещо ще…

А саме наші радіосигнали. За всю свою історію людство передало величезну кількість сигналів у космос. Ці хвилі будуть зберігатися протягом декількох мільйонів років, переміщаючись все далі і далі від Землі, поки, зрештою, вони не стануть настільки слабкими, що їх неможливо буде відрізнити від фонового шуму космосу.

Але навіть коли радіохвилі вже буде неможливо розрізняти, зонд Voyager запущений в 1977 році, все ще буде нестися з Сонячної системи зі швидкістю майже 60 000 кілометрів на годину. І швидше за все, якщо він ні в що не вріжеться, то він переживе навіть фатальну зустріч Землі з Сонцем через 7,5 мільярдів років.

Натхнення: www.popmech.ru

Кнопка «Наверх»
Закрыть