У Швеції було проведено дослідження, яке показало, яку роль північні олені зіграли в уповільненні зміни клімату.
Стаття, опублікована в журналі Environmental Research Letters, повідомляє про те, що олені, які харчуються чагарниками в арктичній тундрі, збільшили відбивну здатність земної поверхні. Тобто сонячне випромінювання стало менше поглинатися землею і більше відбиватися назад у космос.
Кількість сонячної енергії, яку відбиває Земля, називається альбедо. У снігу і льоду високе альбедо, оскільки вони перешкоджають поглинанню тепла Сонця, відбиваючи світло і тепло назад у космос. Високі зарості чагарнику, якими покрита крижана поверхня тундри, зменшують відбивну здатність Землі. А це, в свою чергу, призводить до того, що зростає кількість енергії, яка поглинається Землею, потепління і танення льодів. Виходить, що весь цей час олені, особливо в літній період, ефективно очищали ґрунт, збільшуючи альбедо всього ландшафту.
«Наша теорія полягає в тому, що завдяки випасу оленів зменшується висота чагарників, площа листяного покриву, за рахунок чого збільшується альбедо. Ефект від оленярства може мати великий потенціал у збільшенні відбивної здатності землі і відновлення енергетичного балансу в масштабах всього регіону», — пояснила автор статті, доктор шведського університету Umeа Марішка Бість.
Північні олені, відомі також як карібу, можуть розосереджуватися на 5 тисяч кілометрів під час своєї міграції в Арктиці. Вчені проводили своє дослідження в районі Трумсе на півночі Норвегії протягом літа. За допомогою комп’ютерного моделювання поверхні землі, вони визначили, що більш щільні групи оленів змінили ландшафт рослинності тундри, що сприяло серйозному збільшенню альбедо.
«Результати наших досліджень показують, що північні олені надають потенційно охолоджувальний вплив на клімат з допомогою змін рівня альбедо влітку. Незважаючи на те, що ці зміни можуть бути зовсім невеликими, вони достатні, щоб мати свої наслідки на енергетичний баланс регіону», — додала доктор Бість.
Автори дослідження вважають, що їх відкриття підкреслює важливість травоїдних ссавців, особливо за межами зон їхнього безпосереднього проживання. Управління оленями може стати ефективним інструментом для боротьби з глобальним потеплінням в майбутньому.
Зла іронія в тому, що зміна клімату — головна загроза північних оленів, яка виросла у велику проблему протягом останніх кількох років. Потепління призводить до масового голоду. Крім того, танення льодовиків визволяє на свободу масу смертельних захворювань і скорочує популяцію тварин.