Дослідження швейцарських науковців демонструє, що географічний Північний полюс зміщується внаслідок танення льодовиків, що може призвести до серйозних проблем для глобальних навігаційних систем до кінця століття.
Північний полюс – це не лише символічна точка на карті світу. Це критичний орієнтир для навігаційних систем у повітрі, на морі та в космосі. Вчені зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха виявили тривожну тенденцію. Вони прогнозують значне зміщення географічного полюса протягом наступних десятиліть.
Причини та масштаби зміщення
Земля, подібно до дзиґи, обертається навколо своєї осі з певними коливаннями. Ці коливання здебільшого природні та передбачувані. Проте зміна клімату вносить нові фактори. Танення полярних льодовикових щитів спричиняє перерозподіл маси планети.
За найгіршим сценарієм полюс може зміститися на 27 метрів до 2100 року. Навіть за оптимістичного сценарію зі скороченням викидів парникових газів зміщення становитиме близько 12 метрів. Такі зміни, хоч і невеликі в планетарному масштабі, матимуть значні наслідки для технологій.
Доктор Мостафа Кіані Шахванді, провідний автор дослідження, пояснює суть проблеми: “Наразі природні процеси домінують над рухом полюсів, але якщо зміни клімату триватимуть і льодовики танутимуть все більше і більше, то в останні десятиліття 21-го століття зміни клімату, спричинені людиною, безумовно, будуть домінувати”. Його команда порівняла історичні дані з прогнозами танення льоду.
Наслідки для глобальних технологій
Супутники та космічні телескопи використовують вісь обертання Землі як базову точку відліку. Зміщення цієї осі створить серйозні проблеми для навігації. Точність може погіршитися від кількох до сотень метрів.
Ще більше занепокоєння викликають наслідки для космічних апаратів далекого дослідження. Космічний телескоп імені Джеймса Вебба та подібні системи можуть стикнутися з навігаційними помилками. Доктор Шахванді попереджає, що ці помилки можуть досягати кілометрових масштабів.
У своїй публікації в журналі Geophysical Research Letters дослідники наголошують на критичності прогнозування руху полярних сяйв. Зниження передбачуваності цих рухів негативно вплине на операційну точність космічних апаратів. Особливо це стосується телескопів далекого космосу.
Природні та антропогенні фактори
Історично найбільшим джерелом зсуву полюсів було відновлення Землі після останнього льодовикового періоду. Хоча він завершився понад 10 000 років тому, його наслідки все ще впливають на розподіл маси планети.
Під час льодовикового періоду земна кора опускалася під вагою льоду. Після танення льодовиків вона почала підніматися. Цей процес триває й донині, змінюючи розподіл маси Землі.
Проте антропогенні фактори швидко набирають ваги. Найбільший внесок у зміщення полюса роблять танення Гренландського та Антарктичного льодовикових щитів. Ці процеси прискорюються через глобальне потепління.
Супутникові спостереження підтверджують серйозність ситуації. Минулого місяця площа арктичного морського льоду досягла найнижчого показника за 47 років спостережень. Вона була на шість відсотків меншою за середню.
Глобальні тенденції та прогнози
Зміщення Північного полюса – це лише один із багатьох наслідків кліматичних змін. Воно ілюструє, наскільки глибоко людська діяльність впливає на фундаментальні параметри нашої планети.
Антарктичний морський лід також демонструє тривожні тенденції. Його площа на 24 відсотки менша за середній показник, що є четвертим найнижчим місячним значенням за березень. Ці дані підтверджують прискорення танення полярного льоду.
Дослідники використовували різні сценарії для моделювання майбутнього зміщення полюса. Червона лінія на їхніх графіках позначає найгірший сценарій без скорочення викидів. Синя та зелена лінії показують більш оптимістичні варіанти розвитку подій.
Результати дослідження підкреслюють важливість скорочення викидів парникових газів. Вони також вказують на необхідність адаптації навігаційних систем до майбутніх змін. Без таких адаптацій точність глобальної навігації значно погіршиться.