Найдрібніші частинки пластику, що у величезній кількості плавають в морі, передаються по харчовому ланцюжку і зрештою опиняються в нашій тарілці.
Проблема мікропластіка – частинок пластмаси розміром менше 5 мм в діаметрі – перед екологами та морськими біологами стоїть вже давно. Пластмаси – найбільш поширений тип морського сміття, вони становлять від 60 до 80 % всіх морського сміття і більше 90% всіх плаваючих в морі частинок.
Багато морських мешканців легко приймають різнокольорові шматочки пластмаси за щось їстівне і тим самим завдають собі шкоди. Наприклад, як показали недавні дослідження, проведені в Національному центрі екологічного аналізу і синтезу (NCEAS) Каліфорнійського університету в Санта -Барбарі, крихітні шматочки пластику (до 1 мм в довжину) серйозно погіршують стан здоров’я і навіть можуть викликати масову загибель морських черв’яків-піскожилів (Arenicola marina), що населяють приливно-відливну зону. Вчені оцінювали стан тварин у двох акваріумах – в одному вода і ґрунт містили пластикові частинки, а в іншому – не було. Черви в забрудненому акваріумі дуже швидко втратили апетит і стали помітно менш рухливими в порівнянні з контрольною групою.
Читайте також: Острів сміття в Тихому океані
Морські черв’яки – дуже важливі учасники морської екосистеми. Ці кільчасті хробаки довжиною близько 20 см риють нірки, пропускаючи через себе неабияку кількість ґрунту. За оцінками, на одному гектарі морського узбережжя через кишечник морських хробаків може проходити 16 т ґрунту на добу. А в грунті осідає величезна кількість пластикових частинок, так що цим тваринам важко вберегтися від попадання пластика в організм. Піскожили – улюблена здобич багатьох риб і ракоподібних, а крім того, рибалки активно використовують їх як наживки, як і дощових черв’яків.
«З точки зору хімії ці сполуки інертні, а значить, можуть накопичуватися в організмі в значній кількості. Наше дослідження вперше в лабораторних умовах довело, що мікропластік погано впливає на стан морської фауни. Надалі ми хочемо з’ясувати, що відбувається в природному середовищі існування», – прокоментував отримані дані один з авторів дослідження, Річард Томсон з університету Плімута.
За словами авторів дослідження, мікропластік містить до 78 % речовин, внесених до списку найбільш небезпечних і токсичних забруднювачів, визнаних Агентством з охорони навколишнього середовища США.
Інший експеримент провели вчені з Інституту навколишнього середовища в Гельсінкі. Вони позначили частинки полістиролу діаметром 10 мкм флуоресцентною міткою і простежили їх шлях по харчовому ланцюжку від інфузорій і зоопланктону до дрібних ракоподібних і личинок поліхет. Далі по харчовому ланцюжку пластик потрапляє в рибу, а потім і в людський організм.
Ще одна небезпека, що підстерігає мешканців моря через мікропластік, полягає в тому, що він виступає в ролі своєрідної «хімічної губки», на поверхні якої у великих кількостях осідають залишки всіляких лікарських препаратів, побутової хімії та інших хімічних сполук, що потрапляють в море.
Читайте також: Як сміття стає нашою їжею
Звідки береться пластик в такій кількості в море? Пройшовши по берегу практично в будь-якому куточку планети, ви натрапите на фрагменти сіток, пластикових пляшок, поплавців, поліетиленових пакетів, автомобільних покришок і безліч іншого сміття, винесеного на сушу. Але це тільки вершина айсберга.
Близько 10 % пластика з тих 260 мільйонів тонн, що виробляються щорічно, зрештою потрапляють в океан. Приблизно 20 % від цієї кількості з суден, а все інше – із землі. Звичайний пластиковий стаканчик, який здуло вітром зі столика в прибережному кафе десь в Каліфорнії, може пройти величезний шлях, перш ніж через роки його фрагменти виявляться усередині риби, що живе в Індійському океані. А поліетиленові пакети – один з найбільш «рухливих» видів сміття, вони якимось незбагненним чином опиняються в найнесподіваніших місцях.
Величезна кількість пластику та інших хімічно активних речовин потрапляє в море зі стічними та ґрунтовими водами, наприклад, мікрогранули з вашого гелю для душу, який так приємно відлущує шкіру, запросто можуть через кілька років повернутися до вас разом з морепродуктами.
Як позбавити океан від уже наявного забруднення, поки не дуже зрозуміло. Екологи вже не один рік б’ють на сполох, але технологічно поки що досить складно уявити спосіб очищення Світового океану від такої кількості сміття.
Але можна принаймні обмежити потрапляння нового. Деякі косметичні компанії, наприклад, поступово відмовляються від використання пластикових гранул в засобах по догляду за тілом.
Читайте також: Платформи Cleanup очистять світовий океан від пластикового сміття
Страшно уявити, скільки сміття виробило людство за всю історію. Воно всюди – в космосі, на землі, в горах, під водою. А оскільки все в природі взаємопов’язане, то в результаті і всередині нас. Є над чим замислитися, чи не так?