Дослідники вирішили проаналізувати, скільки земель не зазнали впливу людини на фауну. Для цього вони створили мапу ділянок із винищеними видами тварин, базуючись на трьох наборах даних. Виявилося, що 3% поверхні суші не зазнали втрати видів, і лише 11% з них є заповідними територіями. Стаття про це надрукована у журналі Frontiers in Forests and Global Change.
Екологічно недоторкані екосистеми давно визнані важливими цілями для збереження та захисту. Останнім часом науковці намагаються точніше визначити, що саме слід вважати незайманою природою, з акцентом щодо кількісної та якісної оцінки цих територій. Зокрема, для цього вимірюють вплив людини на території, створюючи спеціальні мапи. Існує таке міжнародне поняття як ключові зони біорізноманіття. За визначенням, це території, що суттєво сприяють збереженню біорізноманіття в глобальному масштабі. Для їхньої ідентифікації використовуються п’ять загальних критеріїв, у тому числі й екологічна цілісність. Вона притаманна місцевостям із неушкодженими екологічними спільнотами, які досі мають повний набір видів, що існували у регіоні ще до певного історичного періоду. Як правило, у якості такого періоду використовують доіндустріальний.
Дослідники вирішили проаналізувати, яка кількість територій лишається вільною від антропогенного впливу. Вони виділили три критерії цілісності: цілісність середовища існування, не перетвореного людиною; цілісність фауни, тобто відсутність втрат серед видів; функціональна цілісність — критерій, що дозволяє відділити території, у яких відбувається зменшення щільності видів, від тих, де їх завжди була невелика кількість. У результаті науковці змогли визначити райони, де вплив людини є незначним, оцінити, де історично винищувались види і де діяльність людини сприяла зниженню біорізноманіття.
Виявилося, що лише близько 3% наземної поверхні планети містять території розміром у 10 тисяч квадратних кілометрів або більше, на яких людський вплив є мінімальним, відсутні втрати видів і чисельність жодного значно не знижується. Тундра, пустелі, тропічні та субтропічні луки містять понад 40% цих територій, інші біоми мають набагато менший відсоток. Лише 11% виявлених екосистем включені до існуючих заповідних територій. Збереження цих регіонів є критично важливим для біорізноманіття на Землі. Команда визначила, що шляхом реінтродукції (повторного заселення) від одного до п’яти різних видів на ділянки, які ще не зазнали значного впливу людини, можна буде відновити екологічну цілісність приблизно для 20% наземної поверхні планети.
Натхнення: www.nauka.ua