На основі даних космічної обсерваторії НАСА астрономи зробили тривимірну модель туманності Гомункул і навколишніх хмар пилу і газу.
У новій візуалізації від НАСА видно багатохвильові випромінювання — від інфрачервоного світла до рентгенівських променів — і тривимірні структури, що оточують Ета Кіля — це одна з найпотужніших і найнебезпечніших зірок у нашій галактиці.
Зірка Ета Кіля знаходиться на відстані 7500 світлових років (2300 парсек). У період з 1837 по 1856 роки під час події, відомої як «Великий спалах», зірка значно збільшила свою яскравість.
На період з 11 по 14 березня 1843 вона стала другою за яскравістю зіркою (після Сиріуса) на земному небі, після чого поступово почала зменшувати світність, і до 1870-х років перестала бути видимою неозброєним оком.
Зірка пережила спалах і повільно згасала протягом наступних 50 років. Основною причиною зміни яскравості є невелика туманність із газу та пилу, вона називається туманністю Гомункула.
Туманність Гомункул оточує зірку Ета Кіль, що знаходиться в великій області іонізованого водню під назвою туманність Кіль (NGC 3372). Автори нової роботи створили візуалізацію туманності Гомункула: вона показана у формі пісочного годинника, її оточують хмари газу, що світиться.