Європейське космічне агентство (ЄКА) опублікувало знімки галактики IC 5332, зроблені телескопами «Хаббл» і «Джеймс Вебб».
Дослідники отримали знімки спіральної галактики IC 5332, розташованої на відстані понад 29 млн світлових років від Землі. Два телескопи формують комплексне зображення на всіх довжинах хвиль і дозволяють більше дізнатися про структуру спіральної галактики.
Діаметр IC 5332 становить приблизно 66 тис.світлових років. Це трохи більше, ніж Чумацький Шлях. Далека галактика розташована так, що зі Землі можна в деталях розглянути симетричні вигини спіральних рукавів.
Порівняльне зображення спіральної галактики IC 5332, отримане «Хабблом» (ліворуч) і «Джеймсом Веббом» (праворуч). Зображення: ESA/ Webb, NASA & CSA, J. Lee and the PHANGS-JWST and PHANGS – HST Teams
На нових знімках видно детальне зображення в середньому інфрачервоному діапазоні, зроблене телескопом “Джеймс Вебб”, і красиве зображення тієї ж галактики в ультрафіолетовому і видимому світлі, отримане “Хабблом”. Деякі відмінності відразу впадають в очі. “Хаббл” показує темні області, які, як видається, поділяють спіральні рукави, тоді як другий телескоп знімає безперервний клубок речовини.
- Загадкове нагрівання Місяця пояснили діяльністю астронавтів
- Фантастична фотографія рідкісного космічного явища, зроблена телескопом “Хаббл”
Ця відмінність пов’язана з наявністю в галактиці запилених областей. Ультрафіолетове та видиме світло набагато більш схильне до розсіювання міжзоряного пилу, ніж інфрачервоне світло. Тому пилові області можна легко ідентифікувати на зображенні Хаббла як більш темні області, через які більша частина ультрафіолетового і видимого світла галактики не змогла пройти.
Спіральна галактиці IC 5332 на знімках «Джеймса Вебба»
і «Хаблла». Зображення: ESA/ Webb, NASA & CSA, J. Lee and the PHANGS-JWST and PHANGS – HST Teams
Зображення “Джеймса Вебба” показує спіральну галактику з безпрецедентною деталізацією завдяки спостереженням за допомогою приладу середнього інфрачервоного діапазону (MIRI), пояснюють в ЄКА. Це єдиний прилад телескопа, чутливий до середнього інфрачервоного діапазону електромагнітного спектра (особливо в діапазоні довжин хвиль 5-28 мкм), всі інші працюють в ближньому інфрачервоному діапазоні.
Електромагнітне випромінювання в цій частині спектра дуже складно спостерігати, тому що більша його частина поглинається земною атмосферою, а тепло від неї ще більше ускладнює ситуацію. Наприклад, “Хаббл”, який працює в космосі не міг спостерігати середню інфрачервону область, оскільки його дзеркала були недостатньо холодними. Тому інфрачервоне випромінювання самих дзеркал переважало б над будь-якими спробами спостереження.
Щоб домогтися потрібного ефекту, вчені охолодили дзеркала, які використовує MIRI до -266°C. це означає, що вони працюють в середовищі, яке всього на 7°C тепліше абсолютного нуля.