Перше дослідження такого роду провели вчені з Великобританії й Австралії. Вони прийшли до висновку, що кенгуру здатні невербально «спілкуватися» з людьми. Це ставить під сумнів уявлення про те, що подібна поведінка характерно лише для свійських тварин – собак, кішок або коней.
Робота опублікована в журналі Biology Letters. Проведені раніше дослідження показали, що одомашнені тварини, такі як кози, здатні розуміти людські сигнали. Вчені пов’язували це з тим, що такі тварини одомашнені, тому їм «простіше» спілкуватися з людиною. Ті ж результати показали собаки й коні.
Однак мало хто очікував, що кенгуру, які не піддавалися доместикації теж здатні до невербальної «розмови» з людиною.
У дослідженні вчених з університетів Рохемптон (Великобританія) і Сіднейського (Австралія) брали участь 11 кенгуру, які ніколи не піддавалися одомашненню, яких відібрали з трьох різних місць існування в Австралії. Дослідники клали всередину ящика їжу, потім закривали його і дивилися на реакцію кенгуру. В ході експерименту з’ясувалося, що десять з 11 тварин пильно дивилися на людину, яка поклала їжу в ящик.
А дев’ять особин навіть «вказували» (шляхом чергування погляду) то на коробку, то на експериментатора. Це, на думку вчених, можна назвати заміною «вказівних» жестів у тварин, які не мають для таких дій рук, як у людини, – так зване посилальне інтенціональне спілкування. Схожу поведінку в минулому дослідженні демонстрували собаки, коні і кози.
Таким чином автори роботи поставили під сумнів тезу про те, що до посилення комунікативних здібностей ссавців, які не відносяться до приматів, призвело одомашнення. Схоже, здатність до подібного спілкування могла з’явитися задовго до доместикації тварин людиною, і прояв такої поведінки недооцінюється через уваги вчених в основному лише до одомашнених видів.
Натхнення: naked-science.ru