Спеціальний електромагнітний датчик допоміг полярникам виявити в ґрунті прибережної Антарктиди і в її неживих «сухих долинах» велику кількість підземних озер, в яких може існувати життя, говориться в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.
Так звані “сухі долини” Мак-Мердо у східній частині Антарктиди вважаються одними з найбільш нудних і інопланетних місць на Землі, чиї умови близько нагадують ті, які панують сьогодні на Марсі.
Тут майже немає води, рівень опадів близький до нуля, і над долинами дмуть вітру, чия швидкість перевищує 200 кілометрів на годину.
Їх єдиними мешканцями є мікроби-екстремофіли, що живуть в укритих від вітру розколинах, а також мікроби, що живуть у знаменитому Кривавому водоспаді біля підніжжя льодовика Тейлора.
Джілл Мікуцкі (Jill Mikucki) з університету штату Теннессі в Ноксвілл (США) і її колеги з’ясували, що долини Мак-Мердо можуть бути не настільки млявими, як нам здається, вивчаючи структуру вічної мерзлоти і льодовиків в цьому куточку Марса на Землі за допомогою приладу SkyTEM, встановленого на борту вертольота.
Як розповідають науковці, SkyTEM являє собою особливий електромагнітний датчик, який здатний знаходити порожнечі і рідку воду в товщі льоду або вічної мерзлоти по тому, як змінюється опір ґрунту — якщо з неї зникає вода, то вона починає в сотні разів гірше проводити струм.
[ads2] Використовуючи цей прилад, автори статті змогли виявити десятки великих підземних і підлідних озер в долинах Мак-Мердо на глибинах до 200-500 метрів, які простягаються від берегів Антарктики і на 10-12 кілометрів вглиб континенту.Вода в ці порожнечі, як вважають автори статті, могла потрапити дуже давно, кілька десятків мільйонів років тому, під час міоцену, коли рівень світового океану був помітно вищим, ніж сьогодні.
Тоді долини Мак-Мердо представляли собою систему фіордів, і поступове охолодження планети і зниження рівня моря могло призвести до появи низки солоних озер, чиї води поступово «витекли» в глибини ґрунту. Інші підземні озера, як і існуючі нині підлідні озера в льодовику Тейлора, можуть представляти собою залишки частково висохлого або випаруваної в давнину гігантської наземної водойми.
Ці озера, судячи з місцевим температур і умов, заповнені сьогодні якоюсь подобою міцного розсолу, який залишається рідким навіть при температурах мінус десять градусів Цельсія, і в них повинні бути всі умови для існування мікробів, подібних жителям Кривавого водоспаду.
Читайте також:
Озера з’єднані один з одним обширною системою каналів, що помітно підвищує шанси на виживання мікробів в них, якщо одне з озер пересохне або запаси поживних речовин у ньому вичерпаються. На користь існування життя в цих озерах говорить і те, що в підлідному озері Віду цієї «мертвої пустелі» в листопаді 2012 року полярники знайшли безліч бактерій-«моржів», які проіснували в ізоляції кілька десятків тисяч років.
Якщо в підземних озерах Мак-Мердо присутнє життя, то тоді наші шанси на виявлення життя на Марсі помітно підвищаться.
Як вважають сьогодні планетологи, у ґрунті в екваторіальних широтах червоної планети можуть існувати солоні озера і тонкі шари з води, де, при досить високих температурах надр, можуть ховатися мікроби.
Натхнення: nanonewsnet.ru