Уявіть, що всі пісні останніх шести десятиліть — це щоденник суспільства. Дослідники з Центру цифрової музики Університету Квін Мері в Лондоні прочитали цей «щоденник» за допомогою штучного інтелекту і виявили дивну річ: з роками в музиці стає все менше слів про турботу й порядність, зате все більше — про шкоду, зраду, гнів і зневагу. Про це розповідає матеріал Scienmag.
Що відомо коротко
- Проаналізовано понад 380 000 англомовних пісень, випущених з 1960 по 2023 рік.
- У текстах зафіксовано
згадок моральних чеснот: турботи, порядності, вірності. - Паралельно зростає мова моральних пороків — шкоди, обману, підриву, приниження.
- Жіночі виконавиці частіше співають про турботу й зв’язки, тоді як чоловіки та гурти — про конфлікт і шкоду.
- Різні жанри формують власні «моральні ландшафти»: від душевної турботи в соулі до бунту й темних емоцій у панку, металі та хіп-хопі.
Як виміряти мораль у пісні
Зазвичай ми відчуваємо настрій пісні інтуїтивно: «сумна», «зла», «надихає». Дослідники спробували зробити те саме, але в масштабі сотень тисяч треків — і не на відчуттях, а цифрами.
Вони використали методи обробки природної мови (NLP) та штучний інтелект, щоб «прочитати» тексти як комп’ютерний лінгвіст. Алгоритми шукали слова й вирази, пов’язані з моральними чеснотами (турбота, порядність, лояльність) і пороками (шкода, обман, підрив, приниження), а також оцінювали емоційний тон — від позитивного до гніву, огиди чи конфлікту.
У центрі підходу була теорія моральних основ: ідея, що наша мораль складається з кількох базових «стовпів» — турботи, справедливості, лояльності, поваги до норм тощо. Комп’ютер, по суті, перевіряв, які з цих стовпів звучать у піснях голосніше, а які — стихають.
Що саме проаналізували
Команда зібрала два великі масиви даних. Перший — це набір WASABI з понад 377 000 англомовних текстів пісень з 1960 по 2010 рік. Другий — близько 5 500 синглів з підсумкових річних чартів Billboard до 2023 року.
Разом це дає панораму не лише головних хітів, а й менш відомих треків з різних жанрів. Машинне навчання дозволило не просто рахувати слова, а й аналізувати їхній сенс у контексті — тобто розуміти, чи йдеться про турботу, зраду, бунт, приниження, підтримку тощо.
Такий підхід дав змогу відстежити довгострокові тренди: як змінюється співвідношення чеснот і пороків у музиці десятиліття за десятиліттям, і як це пов’язано з емоційним тоном — від ніжності до агресії.
Від чеснот до пороків: що показали цифри
Найяскравіший результат — помітне зменшення згадок чеснот у текстах. Слова й образи, пов’язані з турботою, пристойністю, вірністю, звучать дедалі рідше. Натомість мова пороків — шкоди, обману, підриву, приниження — зростає.
Паралельно посилюються негативні емоції: у піснях стає більше гніву, конфлікту, огиди, антисоціальної поведінки. Це не просто «музика стала агресивнішою» — це зміна того, які саме моральні історії ми розповідаємо через пісні.
Авторка дослідження Вйоса Пренікі (Vjosa Preniqi) наголошує: музика — це не лише розвага, а культурний оповідач, який кодує й транслює наші змінні цінності. Тож зміна мови чеснот і пороків у текстах може відображати глибші зрушення в тому, як суспільство бачить добро, зло, справедливість і бунт.
Не просто бунт: що стоїть за зростанням «пороків»
Один із найнеочевидніших висновків: зростання мови пороків у піснях — це не лише бажання шокувати чи епатувати. Дослідники припускають, що така лексика може віддзеркалювати ширші суспільні процеси.
Мова шкоди, підриву, приниження, яка передає гнів і розчарування, поступово стає «нормальною» частиною попкультури. Це може бути пов’язано з відчуттям фрагментації суспільства, зміною ставлення до авторитетів, постійною присутністю конфліктів у новинах і повсякденному житті.
Інакше кажучи, пісні не просто «псуються» — вони стають барометром колективних емоцій, фіксуючи напругу й суперечності епохи.
Гендер і жанри: різні моральні голоси
Дослідження також подивилося на те, як моральні теми пов’язані з гендером артистів. Хоча дані про гендер були спрощеними (переважно бінарна класифікація), все ж проявилися виразні патерни.
Тексти жіночих виконавиць частіше містять теми турботи, лояльності, соціальних зв’язків. У піснях чоловіків і змішаних гуртів більше мотивів конфлікту, шкоди, приниження. Через музику, виходить, проговорюються різні соціальні ролі, очікування й способи переживати емоції.
Жанровий аналіз показав ще один шар відмінностей. Соул і фолк частіше будуються навколо історій про турботу, співчуття, спільноту. Натомість панк, хеві-метал і хіп-хоп охочіше працюють із пороками, бунтом, темними емоційними станами. Кожен жанр ніби має власний моральний «діалект».
Навіщо це все рахувати
Співавтор дослідження Хараламбос Саїтіс (Charalampos Saitis) підкреслює: музика не лише реагує на зміни в суспільстві, а й сама їх підсилює. Якщо ми можемо кількісно відстежувати, як змінюються моральні історії в мільйонах рядків текстів, це дає новий інструмент для соціологів, психологів і культурологів.
Такі дані допомагають краще розуміти, як формуються ідентичність, відчуття спільності чи, навпаки, роз’єднаності, який емоційний клімат панує в суспільстві. Це особливо важливо на тлі дискусій про психічне здоров’я, поляризацію й культурні трансформації.
Технологічно робота стоїть на перетині цифрових гуманітарних наук і обчислювальної соціології. Штучний інтелект тут виступає не як «автор музики», а як потужна лупа, що дозволяє побачити приховані моральні й емоційні візерунки там, де раніше були лише окремі враження й анекдоти.
FAQ
Ці результати вже можна вважати остаточними, чи це лише гіпотеза?
Дослідження спирається на дуже великий масив даних і сучасні методи аналізу, тож виявлені тренди виглядають переконливо. Водночас це не «остаточний вирок» музиці, а радше новий інструмент для подальших досліджень і перевірок у інших мовах, культурах і періодах.
Чи означає це, що музика стала «гіршою» з моральної точки зору?
Автори не оцінюють музику як «добру» чи «погану». Вони показують, що змінилися домінуючі моральні теми й емоції. Більше гніву й бунту може відображати реальні проблеми й напругу в суспільстві, а не просто «падіння моралі».
Як це може вплинути на роботу музикантів і продюсерів?
Розуміння довгострокових трендів дає авторам і продюсерам змогу свідоміше обирати, які історії вони розповідають. Хтось захоче йти за хвилею темного тону, а хтось — навпаки, свідомо повертати в музику мову турботи й спільності.
Чому вчені не зробили такого аналізу раніше?
Ще кілька десятиліть тому не було ні достатньо великих цифрових баз текстів, ні настільки потужних алгоритмів для їхнього осмисленого аналізу. Лише поєднання сучасних корпусів даних і штучного інтелекту дозволило побачити моральну еволюцію музики в такій деталізації.
🤯 Якщо раніше ми думали, що пісні просто «про кохання» чи «про бунт», то тепер видно: це хроніка того, як суспільство переосмислює добро, зло й власні рани. Музика виявляється не фоном до нашого життя, а дзеркалом, у якому відбиваються всі тріщини й пошуки епохи цифрових змін.