Земля

Поширення рису пов’язали з давньою кліматичною катастрофою

Генетика, археологія і кліматологія дозволили реконструювати історію поширення рису починаючи з катастрофічних посух і похолодання 4200 років тому.

Протягом всієї цивілізованої історії людства рис виступав одним з головних джерел їжі. Це значення він зберіг і зараз, будучи ключовою культурою більш ніж для половини жителів Землі. Вважається, що його обробіток почався ще 9000 років тому, в долині річки Янцзи, і потім поширився на захід — аж до Близького Сходу і Африки, а потім і Америки, а також на схід, до Японії і тропічних островів Тихого океану.

Вчені простежили за цим рухом, використовуючи нові дані секвенування повних геномів більше ніж 1400 існуючих сьогодні сортів рису, оцінивши час їх появи і ареал культивації. Виявилося, ключовим «тригером», який запустив поширення рису, стала кліматична катастрофа XII століття до нашої ери. Про це Майкл Пуругганан (Michael Purugganan) і його колеги пишуть у статті, опублікованій в журналі Nature Plants.

Тисячоліттями обробіток рису обмежувався Китаєм, де вирощували різні сорти круглозерної «японки». Однак близько 2200 року до нашої ери на планеті відбулися глобальне похолодання і серія жорстоких посух, що призвело до загибелі багатьох стародавніх спільнот, включаючи Стародавнє єгипетське царство і Аккадську імперію.

«Різкі кліматичні зміни змусили рослини, включаючи окультурені, швидко адаптуватися», — підкреслюють вчені.
Поширення рису японки починаючи з кліматичної катастрофи близько 4200 років тому / ©Rafal M. Gutaker, NYU

За даними Пуругганана і його співавторів, саме в цей період стали з’являтися нові різновиди «японки», пристосовані до обробітку і в більш помірному, і в більш жаркому кліматі. Ці сорти поширилися до півночі Китаю, Кореї і Японії, а також в південні країни. Близько 2500 років тому «японка» досягла Південно-Західної Азії, де швидко диверсифікувала рядом нових тропічних сортів.

Історія «індиків» розвивалася пізніше. Доместикація довгозерного різновиду відбулася близько 4000 років тому, в пониззі долини Гангу. Лише близько 2000 років тому з розвитком глобальних торговельних мереж вона поширилася до Китаю.

«Дані геноміки дали нам базову модель про те, де і коли, в яких частинах Азії з’являвся рис, — говорять автори роботи. — Археологія вказала на місця його обробітку, а кліматичне моделювання забезпечило екологічний контекст всього, що відбувається».

Натхнення: naked-science.ru

Кнопка «Наверх»
Закрыть