Дослідження, проведене в Саутгемптонському університеті, показало, що предки людини, що жили за кілька сотень тисяч років до неандертальців, успішно полювали на таких великих тварин, як доісторичні слони.
У 2003 році доктор Френсіс Уенбан-Сміт виявив стоянку Еббсфліт з останками прямобивневого лісового слона (Palaeoloxodon antiques) в графстві Кент. Розкопки дозволили знайти останки слона, а також крем’яні знаряддя і рештки інших тварин, у тому числі вимерлих видів лева, носорога, первісних биків, бобрів, кроликів, мишей і землерийок, і навіть равликів.
Проведений аналіз показав, що останкам приблизно 420 тисяч років – це період Хокснійского міжльодовикового періоду. Передбачається, що тоді клімат в тих місцях був дещо тепліший, ніж зараз. Неандертальці з’явилися майже через 300 тисяч років.
З 2004 року Уенбан-Сміт проводить ретельний аналіз виявлених останків. У результаті вдалося з’ясувати, що крем’яні знаряддя, знайдені поруч зі слонячим остовом, використовувалися для того, щоб обробити тварину. Прямобивневий лісовий слон був у 2 рази більше сучасного африканського лісового слона і в 4 рази важчий легкового автомобіля.
Таким чином, вчений дійшов висновку, що в той період людина вже залежала від великих травоїдних тварин, використовуючи їх в їжу. Неймовірно, але таких величезних тварин вони вбивали, мабуть, за допомогою лише дерев’яних списів – про це свідчить знахідка, зроблена в 1948 році в Німеччині. Знайдені кременеві знаряддя підходять для розрізання м’яса, проте не годяться для полювання. Мабуть, наявність полегшила би життя первісним людям…
Здатність полювати на таких великих тварин, як слон, в деякій мірі пояснює, чому пралюди після льодовикового періоду змогли повернутися туди, де зараз знаходиться Британія. Відкриття, зроблене в Еббсфліт, унікально для Британії. Раніше на Британських островах виявлені лише кілька слонячих скелетів, і жоден з них не дозволяє зробити висновок, що тварина стала жертвою успішного полювання.
Натхнення: iscience.ru