Головна / Екологія / Прийдешнє літо обіцяє бути дуже спекотним

Прийдешнє літо обіцяє бути дуже спекотним

Мало кому на Землі довелося мерзнути влітку 2018 року, але арабським країнам особливо не пощастило. У травні 2018 року в Каїрі було 45 градусів, а в Багдаді, Кувейті та Мецці — 50 градусів. І далі буде ще спекотніше, в один голос стверджують метеорологи різних країн. Виною всьому «закипаючий» Тихий океан і викиди вуглекислого газу — а після можуть початися і війни за воду.

Згідно з даними сайту AccuWeather, в травні 2018 року в єгипетській столиці температура повітря досягла 45 градусів Цельсія. У липні того ж року в Багдаді, Кувейті та Мецці цей показник склав 50 градусів.

У минулому році літо було теплим для всіх жителів Землі. Згідно з загальною оцінкою НАСА, ООН, метеорологічних організацій США і Великобританії, 2018 став четвертим найспекотнішим роком з початку спостережень у 1880 році. Однак, це далеко не край, і в 2019 році літо буде ще спекотніше.

Далі — більше

Такий висновок містить доповідь, підготовлений вченими з Національного управління по аеронавтиці і дослідженню космічного простору (НАСА) і Національного управління по дослідженню океанів і атмосфери (НОАА). Він був опублікований 6 лютого 2019 року. У доповіді містяться прогнози, за якими потепління досягне вкрай небезпечного, на думку більшості урядів, рівня.

Виходячи з цих даних, можна зробити єдиний висновок: 2018 рік став найтеплішим у проміжок між 1880 і 2014 роками, але три попередніх роки були ще тепліше. Таким чином, 2018 рік став четвертим найспекотнішим роком за майже 140 років спостережень, що підтверджує тенденцію потепління.

Як випливає з даних, п’ять найтепліших років в історії — це останні п’ять років, а 18 з 19 найтепліших років за весь період спостережень були зареєстровані в період з 2001 року. За останні два десятиліття швидко зростаючі показники температури підтверджують тренд, відзначений дослідниками. На їх загальну думку, зміна клімату є результатом діяльності людини.

Як оголосила в січні 2018 року Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), у 2015, 2016 і 2017 роках були зафіксовані найвищі показники температури. 2016 рік був найспекотнішим за всю історію спостережень, проте в 2017 році були зафіксовані найвищі температури, і це без урахування явища Ель-Ніньо, яке також, ймовірно, сприяє щорічному підвищенню температури.

За даними зведеного аналізу, проведеного п’ятьма провідними організаціями в цій галузі, середня температура на поверхні землі в 2017 році збільшилася приблизно на 1,1 градуса Цельсія в порівнянні з загальними показниками в період після промислової революції. У найжаркіший 2016 рік збільшення температури склало 1,2 градуса.

Наслідки такого швидкого потепління можна побачити на прикладі циклонів в Австралії, посух, прибережних повеней в Сполучених Штатах, а також таненні льодовиків на Північному полюсі. Крім того, вчені пов’язують зі зміною клімату руйнівні урагани, такі як «Майкл» і «Флоренція», що спостерігалися в минулому році. Вони виявили зв’язок потепління з такими явищами, як полярний вихор. Це означає, що в майбутньому в північно-східних регіонах буде панувати холодна погода.

Що стосується природних катаклізмів, то в 2018 році спостерігалися лісові пожежі в Каліфорнії і Греції, посуха в Південній Африці і повені в індійському Кералі. Рекордні показники викидів парникових газів в атмосферу в першу чергу при спалюванні палива стають причиною глобального потепління.

Що відбувається насправді?

В даний час ми, найімовірніше, переживаємо 10 найтепліших років з початку спостереження за температурою повітря в XIX столітті. 2016 рік став найтеплішим за всю його історію і причиною тому послужив Ель-Ніньо в Тихому океані. Трохи менш теплими були 2015, 2017 і 2018 роки.

Згідно з загальною оцінкою НАСА, метеорологічних організацій Великобританії, США і ООН, у найближчі п’ять років температура підніметься в порівнянні з доіндустріальним рівнем. Як наслідок, період між 2014 і 2023 роками буде найтеплішим за останні 150 років.

У 2019 році також було відзначено збільшення температури. Так, січень був найтеплішим за всю історію спостережень місяцем в Австралії. У деяких частинах Сполучених Штатів, навпаки, була зареєстрована рекордно низька температура в результаті холодних вітрів з Північного полюса.

Кожні кілька років і навіть місяців спостерігаються коливання температури поверхневих вод. Це явища, які отримали в океанографії і кліматології назви Ель-Ніньо і Ла-Нінья. Згідно з висновками метеорологів, можливо, підвищення температури в 2019 році відбудеться саме через Ель-Ніньо.

На початку 2018 року аж до березня відзначалися слабкі ознаки даного явища, через що температура знизилася проти 2017 роком. До жовтня температура на поверхні моря в східній частині Тихого океану повернулася до колишнього рівня, хоча впливу на атмосферу ще не було помічено. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, якщо Ель-Ніньо буде розвиватися, 2019 рік, ймовірно, буде тепліше попереднього.

Це підтверджують дані, опубліковані в 2017 році. Згідно з дослідженням, опублікованим в Geophysical Research Letters, температура Землі може стати на 1,5 градуса Цельсія вище, ніж в кінці XIX століття, усього за дев’ять років. Кліматичні зміни в тихоокеанському регіоні, що відбулися за десятиліття, можливо, стали «тимчасовим бар’єром, який перешкоджає впливу викидів парникових газів, зменшуючи екстремальні явища начебто теплових хвиль.

За цим слідує більш широка модель антропогенної зміни клімату, що сприяє тепловим хвилям, підвищення рівня моря та суворої погоди. Найбільш вразливими через географічне положення стають країни арабського регіону.

Що чекає на жителів Близького Сходу і Північної Африки?

Невелике підвищення середніх показників температури в світі може призвести до екологічних катастроф на різних рівнях — підвищення температури загрожує не тільки людям, але й усім живим організмам. Наприклад, глобальне потепління є загрозою для морської флори і фауни.

За даними співробітника Всесвітньої метеорологічної організації Омара Бадра, країни арабського регіону піддаються великому ризику, особливо посухи та опустелювання. Арабські країни, як правило, страждають від нестачі води, та посухи, на жаль, будуть частішати по мірі підвищення температури. Це означає недолік водних ресурсів для пиття використання у різних галузях, таких як сільське господарство.

Незважаючи на всі ці проблеми, на всьому Близькому Сході і в Північній Африці панує байдужість до зміни клімату. За даними німецького Інституту Макса Планка, температура в цьому регіоні буде підвищуватися в два рази швидше, ніж у середньому по світу. Наслідком цього стануть більш тривалі посухи, більш спекотна погода та пилові бурі, які торкнуться цілий пояс міст від Рабату до Тегерана.

За прогнозами Інституту, до 2050 року в спекотні періоди температура повітря на Близькому Сході і в Північній Африці збільшиться більш ніж удвічі у порівнянні зі середнім світовим значенням. У минулому році Іран наблизився до найвищої позначки температури, зареєстрованої за історію спостережень. Це 54 градуси Цельсія — рекорд, поставлений Кувейтом у минулому році.

Як припускають німецькі вчені, можливо, у жителів Близького Сходу і Північної Африки буде 200 спекотних днів в році проти 16 днів до 2005 року. При цьому вдень температура буде не нижче 46 градусів за Цельсієм, а вночі — не менше 30 градусів.

До 2100 року температура в Перській затоці досягне 50 градусів за Цельсієм, а рівень вологості збільшиться в державах цього регіону в 10 разів. Країни Перської затоки стануть непридатними для життя до 2100 року, згідно з дослідженням журналу Nature. Найгірші його прогнози засновані на припущенні, що рівень викидів не зменшиться.

Ще однією проблемою на Близькому Сході і в Північній Африці є водні ресурси. Згідно з прогнозами, кліматичні зміни стануть причиною зменшення кількості опадів, а в деяких районах, включаючи марокканські гори, воно може впасти на цілих 40%. Водночас зміна клімату може призвести до додаткових опадів у прибережних країнах, включаючи Ємен, що, ймовірно, компенсує більший рівень випарів.

Фермери, які борються за полив сільськогосподарських культур, риють більше колодязів і осушують багатовікові водоносні горизонти. За результатами дослідження, проведеного з використанням супутників НАСА, в період з 2003 по 2010 рік Тигр і Євфрат втратили 144 кубокілометрів (приблизно розміром з Мертве море) прісної води. Насамперед, це пов’язано з відкачуванням ґрунтових вод для компенсації меншої кількості опадів.

Якщо говорити про політику, то вона лише посилює наслідки кліматичних змін. Коли східну частину Сирії охопила посуха (2007 — 2010), 1,5 мільйона чоловік бігли в міста. В Ірані сильна посуха, що триває з 1990-х років, витіснила в міста тисячі розчарованих фермерів. Ці події серед іншого спровокували війну, що вибухнула в Сирії в 2011 році. Те ж саме стосується недавніх заворушень в Ірані. Протестувальники в обох країнах вказують на ці проблеми у своїх вимогах.

Ба більше, до конфліктів може призвести звичайна нестача води, особливо коли уряди намагаються забезпечити водопостачання шляхом розташованих нижче за течією річок країн.

Наприклад, коли Ефіопія почала будувати величезну дамбу на Нілі, Єгипет, які має потребу у водах цієї річки, погрожував почати війну. Такий же гнів викликали турецькі й іранські греблі вздовж Тигру, Євфрату та інших річок в Іраку, який може постраждати від посухи.

З урахуванням цього вчені розробили кроки, які арабські країни можуть зробити, щоб пристосуватися до зміни клімату. В галузі сільського господарства можна вирощувати стійкі до спекотної погоди та посухи культури. Крім того, може застосовуватися популярне в Ізраїлі крапельне зрошення. Можна проводити зміни в містах, щоб сприяти скороченню «міських термальних островів», де тепло, що виходить від будівель та автомобілів робить температуру ще вищою, ніж у прилеглих сільських районах.

Лише деякі з цих заходів були випробувані арабськими урядами, які часто переймаються іншими проблемами. Політика ускладнює розв’язання проблем, в той час як держави рідко можуть домовитися про розподіл річкових і підземних вод. Наприклад, у Газі потрапляння солоних і стічних вод у водоносний горизонт збільшує ризик захворювань, однак блокада, введена Ізраїлем і Єгиптом, ускладнює будівництво та експлуатацію опріснювальних установок.

Мало надій на покращення ситуації в Лівані, де розколоте за конфесійною ознакою суспільство не бореться зі скороченням запасів води, прогнозованим Міністерством навколишнього середовища. Такі країни, як Ірак і Сирія, де війна зруйнувала інфраструктуру, повинні готуватися до спекотного і посушливого періоду.

Принаймні, деякі країни намагаються обмежити викиди. Марокко будує величезну сонячну електростанцію в пустелі, як і Дубай. Саудівська Аравія не припинить експорт нафти, але планує побудувати сонячну електростанцію приблизно в 200 разів більше найбільшого чинного об’єкта. Однак, самостійно Близький Схід та Північна Африка не зможуть зробити багато для пом’якшення наслідків зміни клімату.

 
comments powered by HyperComments