Дослідження Університету Констанца показало, що привабливість жіночого тіла більше залежить від форми його вигинів, ніж від співвідношення талії до стегон.
Традиційно вважалося, що головну роль у привабливості жіночого тіла відіграє співвідношення талії до стегон (WHR), яке близьке до 0,7 вважається оптимальним. Проте психологи Рональд Хюбнер та Емілі Софі Уфкен висунули гіпотезу, що вигин фігури, який враховує загальні контури тіла, може бути кращим показником привабливості. Результати дослідження, опубліковані в журналі Scientific Reports, показали, що вигини тіла справді можуть відігравати більшу роль у формуванні сприйняття, ніж звичне співвідношення талії до стегон.
Для перевірки цієї гіпотези було проведено два експерименти. У першому дослідники показували 80 учасникам 12 малюнків жіночих фігур, де вигин фігури відповідав традиційним пропорціям талії та стегон. Учасники оцінили фігури з WHR, близьким до 0,7, як найпривабливіші, що підтверджує раніше отримані дані. Проте, коли в другому експерименті дослідники змінили малюнки, варіюючи кривизну контурів незалежно від WHR, виявилося, що вигини тіла мають більш значущий вплив на оцінку привабливості.
У другому експерименті взяли участь 98 осіб, які оцінювали 25 різних фігур із варіативними контурами та пропорціями талії до стегон. Результати показали, що за ширших форм тіла вигини контурів стали домінуючим фактором привабливості, і фіксоване WHR 0,7 вже не було універсальним показником. Тіла з помірною кривизною отримували найвищі оцінки незалежно від співвідношення талії до стегон, що вказує на те, що форма вигинів є важливішою для сприйняття привабливості.
Автори підсумували, що вигин фігури є кращим предиктором привабливості, ніж традиційне співвідношення талії та стегон, особливо для фігур, що виходять за межі вузьких стандартів.