Вчені виявили, що подовжені квітконіжки роблять квітки більш помітними для кажанів, які використовують ехолокацію, що значно скорочує час на їх пошук та покращує ефективність запилення.
Запилення кажанами — важливий елемент екосистеми, і понад 500 видів рослин залежать від цих рукокрилих. Рослини, запилювані кажанами та криланами, зазвичай мають характерні риси, як-от широкі дзвоникоподібні квітки, сильний запах та велику кількість нектару. Ці ознаки допомагають привабити запилювачів. Ще однією особливістю є те, що квітки часто розташовані на відстані від вегетативної частини рослин, що, ймовірно, є адаптацією для зручного польоту кажанів або полегшує пошук квіток за допомогою ехолокації.
Дослідники під керівництвом Натана Мучали з Університету Міссурі провели експеримент у Колумбії, щоб перевірити, чи полегшує довжина квітконіжки пошук квіток для кажанів. У досліді використовували хвостатих довгоносів (*Anoura caudifer*), місцевих нектароїдних кажанів. Вчені встановили квітки на жердинах різної довжини (10 та 20 см) у двох варіантах — без листя та з доданими листками папороті.
Результати показали, що без листя довгоноси знаходили квітки з короткими та довгими квітконіжками з однаковою швидкістю. Проте коли на жердинах з’явилося листя, кажани вдвічі швидше знаходили квітки з довшими квітконіжками (18,1 секунди проти 33,4 секунд для коротких). Це свідчить про те, що подовжені квітконіжки допомагають уникати перешкод від листя і роблять квітки помітнішими для кажанів, що користуються ехолокацією.
Це відкриття підкреслює важливість адаптацій у рослин, що запилюються рукокрилими. Довгі квітконіжки підвищують шанси на успішне запилення, дозволяючи запилювачам легше знаходити квітки. Однак для рослин, які покладаються на запилювачів, що використовують зір або нюх (наприклад, комахи або колібрі), таке розташування квіток не є необхідним. Це підкреслює унікальні стратегії, які рослини розвивають для залучення різних типів запилювачів.