Дослідження посудин з майстерні з виготовлення мумій дає абсолютно нове уявлення про речовини, які використовували для збереження людських тіл в Стародавньому Єгипті. Частину з них привозили з Філіппін, торгові зв’язки яких з древніми єгиптянами раніше були невідомі.
Процес бальзамування супроводжувався ритуалами, спрямованими на очищення душі померлого / ©Nikola Nevenov
Міжнародна група вчених проаналізувала хімічні залишки в посудинах з бальзамувальної майстерні в Саккарі. Ця майстерня знаходиться недалеко від піраміди Уніса, і її виявили тільки в 2016 році. Результати роботи представлені в статті, опублікованій в журналі Nature.
Більше 100 років пройшло з того моменту, як англійський археолог і єгиптолог Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона разом з його всесвітньо відомою мумією. Відтоді дослідники багато дізналися про те, як стародавні єгиптяни готували тіла до муміфікації. Але дотепер було дуже мало достовірних відомостей про те, як вони бальзамували померлих — роблячи в результаті їх останки безсмертними.
Розкопки майстерні. Відразу за нею знаходиться Піраміда Уніса, далі видно ступінчаста піраміда Джосера / ©Saqqara Saite Tombs Project, University of tTubingen, Tubingen, Germany. Photographer: S. Beck
Деяку інформацію про склади, які використовували для збереження тіл, можна отримати з давньоєгипетських письмових джерел. Окремі елементи хіміки могли дізнатися, аналізуючи лляні бинти мумій, внутрішні частини саркофагів і похоронний інвентар гробниць. Але до точних рецептів справа поки не доходила.
Відкриття майстерні в Саккарі в цьому сенсі стало справжньою сенсацією в єгиптології. Там давньоєгипетські фахівці муміфікували мертвих в VII-VI століттях до нашої ери. Приміщення, по всій видимості, ніколи не грабували, тому в ньому збереглися численні посудини. А на посудинах — написи, що інформують про те, що саме в них знаходилося, і навіть містять деякі поради щодо змішування інгредієнтів.
- Китайська пустеля перетворилася в оазис після 70 років озеленення
- 463 несейсмічних зсувів стали причиною 3 270 смертей в 2019 році
- Аномальна спека в Італії
Більш ніж із сотні знайдених посудин для аналізу органічних залишків автори роботи вибрали 31 зразок з найбільш чітким маркуванням. Для порівняння вони додали ще чотири посудини не з майстерні, а з похоронних камер некрополя в Саккарі.
Посудини в майстерні чудово збереглися / ©Saqqara Saite Tombs Project, University of Tubingen, Tubingen, Germany. Photographer: M. Abdelghaffar
За допомогою методів газової хроматографії і мас-спектрометрії вчені з’ясували, що в посудинах зберігали тваринні жири, бджолиний віск, а також масла і/або смоли різних рослин: ялівцю, кипариса, кедра, фісташкового дерева (Pistacia) та інших. Більшість цих інгредієнтів раніше вже були відомі як складові частини сумішей для бальзамування.
Але деякі компоненти до цього дослідження ніде не зустрічалися. Це смола даммара, що отримується з дерев сімейства диптерокарпових (Dipterocarpaceae), і масло елемі, яке добувають з канаріума лусонського (Canarium luzonicum). Як можна зрозуміти за назвою останнього, дерева ці ростуть далеко від Єгипту — в Південно-Східній Азії (на Філіппінах).
- У стародавньому грецькому храмі знайшли підношення Посейдону. Виявилося, вони не допомогли (фото)
- США розробляють технологію охолодження земної атмосфери
- Мурахи використовують проти грибів хімічну зброю
Це перше свідчення того, що товари в Стародавній Єгипет потрапляли з таких далеких земель. Всі інші масла і смоли отримані від рослин, які виростали на території Леванту. Те, що масло елемі і смолу даммара давньоєгипетські майстри бальзамування використовували в своїй роботі постійно, — свідчення налагодженої торгівлі з Південно-Східною Азією. Це, в свою чергу, ставить питання про те, як і коли єгиптяни взагалі дізналися про ці речовини, їх властивості та значення для муміфікації.
Це не єдине відкриття, зроблене авторами роботи. Бітум Мертвого моря, виявлений в муміях 12 років тому, раніше міцно пов’язували з бальзамуванням і процесом муміфікації. Однак вчені не знайшли його слідів ні в жодній посудині з майстерні. Зате він знаходився у всіх судинах з похоронних камер. Дослідники припускають, що єгиптяни застосовували його не безпосередньо при обробці тіла, а тільки під час заключних обрядів, що мали швидше сакральне значення, а не забезпечували збереження мумії.
Також результати дослідження змінили традиційні уявлення про деякі давньоєгипетські письмена, які вважалися цілком розшифрованими і зрозумілими. Вчені проаналізували вміст посудин з маркуванням “антиу” (antiu) і “сефет” (sefet), традиційно ідентифікованих як мира і масло.
Процес бальзамування в поданні художника / ©Nikola Nevenov
Виявилося, ці слова мають інше значення: так єгиптяни називали суміші певних інгредієнтів. Перша – суміш масла або смоли кедра, ялівцю, кипариса і тваринного жиру. Другу робили з тваринного жиру і масла елемі.
Хоча рецепти приготування антіу і сефета схожі, вони не ідентичні. Подальша робота може пояснити, які властивості цих речовин цінували бальзамувальники і як саме їх використовували для збереження різних частин мертвого тіла. Невеликі підказки залишили самі єгиптяни, адже на посудинах є написи, які можна перевести так: «для голови» або «для красивої шкіри». Красива шкіра, як бачимо, турбувала людей у всі часи – і навіть після смерті.