У кістках викопних хижаків льодовикового періоду знайшли ознаки остеохондрозу. Це може бути пов’язано зі скороченням популяції.
Палеонтологи проаналізували кістки древніх хижаків льодовикового періоду — шаблезубих кішок (Smilodon fatalis) і жахливих вовків або лютововків (Aenocyon dirus). На відміну від сучасних диких котячих і псових, у яких остеохондроз зустрічається досить рідко, викопні хижаки страждали від хвороб суглобів.
Характерні для остеохондрозу зміни в суглобах шаблезубих кішок. Зображення: Hugo Schmеkel et al., PLOS One
Палеонтологи проаналізували більше 1 000 кісток з кінцівок шаблезубих кішок і більше 500 — для жахливих вовків з формації Ла-Бреа-Тар. Вони відносяться до пізнього плейстоцену і датуються від 55 до 12 тис. років тому. Аналіз показав наявність в суглобах древніх тварин ознак розсікаючого остеохондриту. Вони спостерігалися приблизно в 7% проаналізованих кісток (набагато частіше, ніж у сучасних видів), найбільш часто в плечових і колінних суглобах.
Аналогічне захворювання часто зустрічається у домашніх собак, у яких поширений інбридинг — близькоспоріднене схрещування всередині одного виду. Палеонтологи вважають, що аналогічна поведінка може пояснювати поширеність остеохондрозу у викопних видів. Ймовірно, скорочення популяції в процесі вимирання виду обмежило генетичне розмаїття.
Характерні для остеохондрозу зміни в суглобах жахливих вовків. Зображення: Hugo Schmеkel et al., PLOS One
Поки не ясно, чи вплинуло поширення хвороб суглобів на здатності хижаків полювати і прискорило воно зникнення виду. Поточне дослідження охоплює тільки одну область, в якій були знайдені викопні останки. Можливо, аналіз в інших регіонах допоможе підтвердити гіпотези і дізнатися більше про спосіб життя древніх хижаків.