Вчені з Паризького університету досліджували зв’язок дрімоти (першої фази поверхневого сну N1) та здатності творчо вирішувати однакові завдання. Виявилося, що випробувані, які дрімали всього одну хвилину, в 2,7 раза частіше знаходять прихований патерн, що набагато полегшує їм роботу. Автори дослідження надихалися технікою, яку нібито використав винахідник Томас Едісон.
Томас Едісон був надзвичайно плідним американським винахідником. На його рахунку — створення та вдосконалення цілого ряду приладів та технологій: від фонографа до залізо-нікелевого акумулятора та, звичайно, лампи розжарювання. Усього, на ім’я Едісона виписано 1093 патенти. Подейкують, що за життя він використав один незвичайний спосіб стимулювати власну креативність: для цього винахідник нібито розташовувався відпочивати у зручних кріслах, тримаючи в руках дві сталеві кулі. Якщо Едісон починав засипати, то кидав кулі, які з гуркотом падали на сковороду і тим самим миттю його будили. Едісон, що щойно побував у «сутінковому стані» між сном і дійсністю, поспішно записував осяяння, що прийшли до нього за цей час. Саме «культивування напівсну» та пов’язаної з ним креативності було метою «техніки Едісона».
І ось уже в XXI столітті такий «спосіб винаходити» надихнув учених із Паризького університету на цікаве дослідження. Здорових піддослідних попросили вирішити безліч схожих завдань – перетворити послідовність цифр на більш коротку, керуючись при цьому простими правилами. Початково їм не було відомо, що завдання можна спростити, якщо помітити одну просту закономірність (друга цифра послідовності завжди збігалася з останньою).
Після 60 повторень такої “когнітивної праці” добровольцям давали 20 хвилин на відпочинок. Вони відкидалися в зручному кріслі в темній і тихій кімнаті — не дивно, що багато хто при цьому засинав.
- Вчений розробив одну з перших програм для прогнозу зміни клімату
- Вчені: Причиною смерті ацтеків стала епідемія тифу
- Цукор впливає на «пластичність» мозку, допомагаючи в навчанні і пам’яті
Загалом 49 піддослідних спали весь період відпочинку, а 38 на якийсь час засипали. Серед них 14 досягли фази глибшого сну N2, 24 – тільки першої фази поверхневого сну N1. Мова про так званий сон без швидких рухів очей («сон без БРО», NREM або N1) — це стан між сном і неспанням. Людина, що перебуває в ньому, може або повністю прокинутися, або міцніше заснути і перейти в N2 і наступні фази циклу сну.
З метою утримати швидкоплинний момент напівсну вчені використовували рівно той самий прийом, що Едісон. Відпочиваючих добровольців просили залишити у руках пластикову пляшку з водою. Як правило, в момент засинання вона з шумом падала і будила випробуваного.
Результати перевершили найсміливіші очікування. Подрімавші у фазі N1 випробувані у 2,7 раза частіше «винаходили» спосіб спростити собі роботу, ніж контрольна група (83% проти 30%). Примітно, що для цього їм було достатньо однієї хвилини сну фази N1, а заснувши на той же час «міцніше» (фаза N2) не досягли особливих успіхів.
Хоча дослідники ретельно фіксували ряд показників стану добровольців (ЕЕГ, рух очей та тонус м’язів), вони не можуть однозначно інтерпретувати свої вражаючі результати. Проте сподіваються, що самі чи їхні колеги незабаром зможуть дізнатися більше про механізми, завдяки яким «техніка Едісона» працює настільки ефективно.