Звинувачення в тому, що наші предки стали головною причиною вимирання шерстистих носорогів, знято. Принаймні, так вважають шведські вчені, які з’ясували, що цих тварин погубили зміни клімату.
Робота дослідників з Центру палеогенетики (спільної установи Стокгольмського університету і Шведського музею природної історії) опублікована в журналі Current Biology. Вимирання доісторичної мегафауни – мамонтів, печерних левів і шерстистих носорогів – нерідко пов’язували з діяльністю наших предків, які винищили ці види в результаті надмірного полювання. Вчені показали, що вимирання шерстистих носорогів могло мати іншу причину – зміна клімату.
Вчені секвенували давню ДНК (ядерний геном віком приблизно 18,5 тисячі років і 14 мітохондріальних геномів віком більш ніж від 50 і до 14,1 тисячі років) особин цих тварин і з’ясували, що їх популяція залишалася стабільною до тих пір, поки досить стрімко НЕ зникла. Це сталося всього за кілька тисяч років.
Але і після цього, як кажуть вчені, зменшення чисельності тварин не спостерігалося. Скорочення популяції почало відбуватися лише з 18,5 тисячі років тому і тривало аж до цифри в 14 тисяч років тому, тобто через більш ніж 10 тисяч років з моменту появи в цих краях людей. Цей вирішальний для шерстистих носорогів проміжок в 4,5 тисячі років вчені мають намір вивчати надалі.
Саме в цей період почала підвищуватися температура на планеті, що сталося в два етапи: бьолінг і алерьоді. Вивчивши зразки ДНК шерстистих носорогів, що жили в той час, генетики побачили в їх геномі мутації, які стали результатом мутацій до теплішого клімату. Ймовірно, стародавні істоти просто не встигли пристосуватися до нього – клімат змінився занадто різко.
Проте повної відповідальності за винищення шерстистих носорогів з наших предків вчені не знімають: їх висновки поки попередні. Генетики не виключають, що люди все-таки могли сприяти зникненню цих тварин, але навряд чи стали головною причиною їх загибелі.
Натхнення: naked-science.ru