На що можуть бути схожі 3 хвилини в інтернеті? Ви читаєте цю статтю в мережі і в цей час отримуєте повідомлення з посиланням на якесь смішне фото, яким ви, звичайно ж, захочете поділитися в соціальній мережі. І от замість статті ви вже переглядаєте свою стрічку друзів у соцмережі. Там ви бачите відео про те, як панда атакує дитини, і після цього ви відразу ж йдете в Вікіпедію для того, щоб дізнатися все про агресивну поведінку цих тварин … Ось, на що можуть бути схожі ваші три хвилини в мережі.
Як ви думаєте, якщо таких хвилин у дні буде не три, а в десятки, сотні разів більше, чи будемо ми в змозі нормально запам’ятовувати нову інформацію? Відповідь, швидше, «Ні», ніж «Так». І це дуже сумно.
Цікаве відео, в якому Ніколас Карр, автор книги «The Shallows: What the Internet is Doing to Our Brains», за 4 хвилин дуже дохідливо демонструє причини перевантаженості та нездатності нормально сприймати інформацію, запам’ятовувати її і вчитися чомусь новому.
Отже, після насичених трьох хвилин і ознайомлення з агресивною поведінкою панди в Вікіпедії ми рухаємося далі. Ми постійно живемо в такому ритмі і подібний спосіб життя, звичайно ж, позначається на нас. Інтернет робить нас більш поверхневими. Ми не вникаємо в суть.
Для того, щоб краще розібратися в ситуації, нам слід повернутися трохи назад у минуле. Наприклад, у первісні часи. Ви хочете знати якомога більше про те, що відбувається навколо вас, тому що чим більше ви знаєте, тим менше шансів піддатися нападу хижака.
Також це є свідченням того, що в нашому мозку виробляється допамін – нейрорансміттер задоволення, який хімічно впливає на наш мозок і видає «нагороду» нашому мозку за те, що він шукає і знаходити нову інформацію.
Проблема наших днів полягає в тому, що хижаки нам вже не загрожують, але наш мозок залишився колишнім. І тепер є інтернет – мережа, насичена неймовірною кількістю інформації, створена спеціально для нас. І саме тому ми проводимо там так багато часу. Картинки, звуки, тексти, слова. І все це викликає у нас нав’язливу поведінку, змушує нас постійно перевіряти смартфони, частенько заглядати в свою поштову скриньку. Ми живемо в постійному стані відволікання і переривання.
Яке є небезпечним тому що … Тому що цей режим мислення витісняє більш занурений, спокійний режим. І саме цей сфокусований, спокійний варіант мислення є способом, завдяки якому ми навчаємося. Цей процес називається зміцненням пам’яті.
Це процес передачі інформації від нашої короткострокової пам’яті до нашої довгострокової пам’яті. І саме так відбувається переміщення інформації від нашої робочої пам’яті до довгострокової пам’яті, в якій ви створюєте зв’язки між цією інформацією і всім тим, що ви знаєте.
Отже, у вас є цей крутий, що змінює життя шматок інформації у вашій короткострокової пам’яті. Але тут ви чуєте оповіщення про те, що прийшов новий лист, і … Пшшшш, ця інформація зникає. Цей лист зайняв її місце. І через ці постійні відволікання у вас так ніколи і не з’явиться шанс вивчити щось ще.
Ключовим моментом є увага. І якщо ми втратимо контроль над нашою увагою або будемо постійно ділити її, ми не зможемо по-справжньому насолодитися цим процесом консолідації.
Але зараз можна почути від багатьох: »Навіщо вчити щось, якщо зараз вся інформація світу знаходитися в одному пошуковому клікові від вас?» Справа в тому, що зараз в нас відбуваються невеликі зміни, зміни в нашому інтелекті. Якщо ви таким способом використовуєте свою свідомість – швидко знаходити потрібну інформацію і швидко її забувати – у вас ніколи не з’являться нові знання. Ви будете уніфіковані … як комп’ютер.
Це означає, що наша людяність в небезпеці. І буде шкода, якщо ми всі асимілюємося. Тому що людська сутність рідкісне явище. Якщо ви погляните на самі найбільші пам’ятники мистецтва – всі вони створені людьми, які були в змозі зосередитися і контролювати свою свідомість. Саме це дозволяє нам думати. Думати концептуально, критично і дуже творчо. І саме цей тип мислення ризикує бути розмитим одним відео з котиком.
Не зрозумійте нас неправильно. Інтернет – це добре для багатьох речей і ми повинні радіти цьому. Але найкраща річ, яку ми можемо зробити для наших умів – це знайти кожен день трохи часу для того, щоб відключитися, заспокоїтися і зосередитися на виконанні одного завдання за один раз. Ваша пошта і котики нікуди не зникнуть і зачекають вашого повернення.
[youtube]cKaWJ72x1rI[/youtube]
[poll id=”1″]