Якщо конкретніше, то слова-паразити, що вживаються кожною людиною є не просто способом скріплення виразів, але і своєрідним лакмусовим папірцем, який проявляє якості, достоїнства і недоліки характерів. Отже, що ж приховують за собою такі поширені і нібито невинні слова-паразити?
«До речі» – це слово вживають у повсякденній своїй промові всі ті люди, яким не вистачає уваги. Вони можуть відчувати незручність у незнайомій компанії, тому і прикривають своє збентеження цим словом. Вслухайтеся в чию-небудь розмову і подивіться, як відразу привертає увагу людей людина, яка починає свою промову зі слова «до речі».
«Коротше» – показник квапливості, нервозності і агресії.
Найчастіше цим словом користуються люди з холеричним типом темпераменту. Можна зустріти також часто вживання цього слова у людей балакучих, які не вміють справлятися з цією якістю.
«Це саме» часто говорять ті люди, яким лінь виконувати свою роботу і свої домашні обов’язки.
Вони можуть бути ненадійні і імпульсивні, так що на них не можна занадто сильно сподіватися. А ще подібні особистості спритно уникають покарань, вчасно звалюючи провину на найближчих придатних для цього жертв.
«Взагалі-то» – ще одне слово з щоденного лексикону невпевнених у собі людей.
Але, на відміну від «до речі», ці особи володіють неабияким талантом влаштовувати скандали буквально на рівному місці. Правда, роблять вони з тієї ж причини – невпевненості в собі.
«Насправді» проскакує в розмовах самовпевнених і егоїстичних людей.
Вони довіряють тільки своюму досвіду і своїй думці, а всі решта їх просто не цікавить. Як правило, людина-«насправді» важко заводить друзів і зав’язує стосунки, тому що вважає себе єдиним і неповторним. Інші ж люди – це просто публіка для його життєвих виступів.
«Типу» і «Означає» люблять повторювати справжні консерватори.
Вони проти всього нового і правоту своєї думки завжди можуть довести агресивним ставленням до співрозмовника.
«Як би» – це ознака творчої натури, яка часто проводить час у своєму вигаданому світі.
Саме цим словосполученням такі люди несвідомо підкреслюють свою відірваність від соціуму і всю відносність кожної події у власному житті.
«Просто» часто вимовляють ті люди, думка яких не буває самостійною.
Вони залежать від свого оточення, і бояться взяти на себе хоч якусь відповідальність. А ще вони часто виправдовуються, чим остаточно «опускають» себе в очах знайомих людей.