Дослідження, опубліковане в журналі Nature Aging (грудень 2024 року), виявило, що соціальна нерівність має суттєвий деструктивний вплив на об’єм головного мозку і функціональні зв’язки нейронних мереж.
Дослідницька група під керівництвом Агустіни Легас та Агустіна Ібаньєса провела аналіз даних понад 2000 учасників із Латинської Америки та США, включаючи як здорових осіб, так і пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Результати показали, що вищий коефіцієнт Джині, який вимірює рівень соціальної нерівності, корелював зі зменшеним об’ємом мозкових структур та послабленими нейронними зв’язками.
Особливо виражені зміни спостерігались у задніх відділах скроневих часток та мозочку, які відповідають за пам’ять і когнітивні функції. Це виявилося найбільш очевидним у Латинській Америці, де рівень соціальної нерівності є високим. “Структурна нерівність відіграє ключову роль у формуванні здоров’я мозку,” — зазначив провідний автор статті в інтерв’ю для Medical Express. Вплив соціальної нерівності проявлявся сильніше у пацієнтів із деменцією, підтверджуючи важливість соціальних факторів у прогресуванні нейродегенеративних захворювань.
Важливо, що навіть з урахуванням рівня освіти, віку, статі та когнітивних здібностей учасників зв’язок між нерівністю та погіршенням здоров’я мозку залишався сталим. Це свідчить, що негативний вплив соціальної нерівності є незалежним від індивідуального соціально-економічного статусу. Науковці підкреслюють, що зусилля з подолання соціальної нерівності можуть не лише покращити якість життя, але й мати глибокий вплив на здоров’я на молекулярному рівні.
Попри значущість висновків, дослідження обмежувалося територією Латинської Америки і США. У країнах із низьким рівнем нерівності, таких як Швеція чи Норвегія, захворюваність на деменцію залишається на високому рівні, що вказує на складність багатофакторного впливу. Проте автори впевнені, що їхнє відкриття може стати основою для розробки стратегій боротьби з деменцією через подолання соціальних проблем.