Сонячний дослідник «Паркер», створений NASA, став рекордсменом вже на самому початку своєї місії, коли взяв титул найшвидшого космічного апарату в історії, відібравши його у надзвичайно успішного зонда «Нові горизонти». І через кілька тижнів знову увійшов в історію, пролетівши крізь сонячну корону і передавши дані назад. Днями NASA повідомило, що «Паркер» завершив повну орбіту навколо Сонця і заходить на друге коло.
Зонд «Паркер» досліджує Сонце
«Паркер» увійшов у повний робочий стан 1 січня з усіма системами, що працюють нормально. І почав передавати купу даних через мережу Deep Space — NASA говорить, що на даний момент було зібрано понад 17 гб. «Паркер» зібрав так багато даних, що буде потрібно ще кілька місяців, щоб повернути їх назад. Передача даних з першої орбіти повинна завершитися якраз до моменту, коли «Паркер» знову пірне в сонячну корону.
В рамках підготовки до майбутнього сонячного проходу, NASA активно очищає простір на внутрішніх твердотільних накопичувачах зонда. Коли дані передаються на Землю, на «Паркері» видаляються відповідні файли. Космічний апарат також отримує нову навігаційну інформацію, яку NASA передає один раз в місяць.
NASA стверджує, що очікує, що Parker досягне перигелію (наблизиться до Сонця ближче всього) 4 квітня. Це буде друга з 24 запланованих орбіт, які обіцяють поліпшити наше розуміння Сонця. Місія «Паркера» розроблялася багато років. NASA давно хотіла вивчити сонячну корону, але до недавнього часу технології захисту зонда були за межами наших можливостей. Ви могли б подумати, що поверхня Сонця буде більш гарячою, ніж простір навколо нього, але це не так. Корона іонізованої плазми, що оточує Сонце, має температуру близько мільйона кельвінів, в 300 разів гарячіше, ніж поверхня.
«Паркер» оснащений 4,5-дюймовим вуглецевим композитним пінопластовим теплозахисним екраном, затиснутим між двома листами з вуглецевого волокна. NASA не було впевнене, наскільки добре він буде працювати до тих пір, поки «Паркер» не опинився всередині корони, але тепер агентство вважає, що «Паркеру» не складе труднощів пройти всі 24 орбіти, не перетворившись в кульку з розплавленого металу.
Перигелій для квітневої орбіти складе всього 24,1 мільйона кілометрів. З кожною орбітою апарат буде підходити все ближче й ближче, поки не досягне 6 мільйонів кілометрів від поверхні.