Виявляється, соціальні мережі не тільки поширюють інформацію, але й можуть транслювати емоції. Більше того, як з’ясували вчені, люди, які спілкуються в соціальних мережах, вельми і вельми схильні “заражатися” настроєм своїх друзів. Втім, як показали результати досліджень, на щастя вплив позитивних повідомлень сильніший, ніж негативних.
Про те, що з соціальних мереж дуже швидко поширюється будь-яка інформація, знають навіть ті, хто ніколи туди не заходить. Однак, як з’ясували нещодавно вчені, через ці платформи може поширюватися не тільки інформація сама по собі – соціальні мережі здатні досить швидко транслювати емоції і тим самим створювати якусь атмосферу спілкування.
Читайте тактож:
Тут слід зауважити, що здатність швидко передати свій настрій іншій людині взагалі є досить характерною рисою людей, яка, судячи з усього, дісталася їм від предків. І еволюційний сенс цього пристосування очевидний – за допомогою його можна координувати дію зграї під час надзвичайних ситуацій. Наприклад, якщо хтось побачить хижака і прийде від цього в неспокійний стан, то воно швидко передасться іншим членам групи, і в результаті весь колектив зможе швидко підготуватися до зіткнення з агресором (або втечі від нього).
Тим не менш, традиційно вважається, що для того, щоб така трансляція емоцій була можлива, всі члени групи повинні підтримувати один з одним якийсь контакт – візуальний, акустичний або нюховий (в останньому випадку настрій передається через феромони – спеціальні речовини). Однак такого контакту немає у тих, хто спілкується за допомогою соціальних мереж – адже онлайн-друзі не бачать і не чують один одного, а так само не можуть відчувати запахи співрозмовника. Але, як довели недавно психологи з Університету Каліфорнії в Сан Дієго (США), все це абсолютно не впливає на поширення емоцій за допомогою соціальних мереж.
Для того, щоб з’ясувати, як саме за допомогою цих онлайн-серверів може передаватися настрій, досліджували понад мільярд оновлень статусів серед 100 мільйонів користувачів Facebook в період з січня 2009 по березень 2012 року. При цьому дослідники не мали особистих даних користувачів, тобто зовсім не знали, чи знайомі учасники спілкування в реальному житті чи ні. Більше того, вони не уявляли собі того, наскільки сильно реальні особистості спілкуються в Facebook відрізняються від “віртуальних”.
Втім, для дослідження це було не так важливо, оскільки всі повідомлення обробляла спеціально створена для цього програма. Вона оцінювала емоційний настрій повідомлення, виходячи з його тексту, а також аналізуючи граматику і пунктуацію. В результаті все зводилося до трьох оцінок: повідомлення могло бути емоційно “позитивним”, “негативним” або ж “нейтральним” (останніх, як це не дивно було найменше). Достовірність цього аналізу була перевірена авторами дослідження на випадковій вибірці добровольців, яким запропонували дати емоційну оцінку ряду вибраних повідомлень. І ось, в 99 відсотках випадків оцінки машини і людей виявилися абсолютно ідентичними.
Крім того, під час аналізу результатів даної оцінки вченим довелося враховувати два фактори, які могли істотно спотворити картину. По-перше, з вибірки були виключені всі пости, пов’язані зі зміною погоди, оскільки в попередніх роботах дослідників було доведено, що зміна сонячної погоди на дощову сама по собі на кілька порядків збільшує кількість негативних відгуків (і навпаки). Дослідники назвали цю залежність “ефектом” дощу. Крім того, психологами не розглядалися пости людей, що живуть в одному місті, – в іншому випадку на результати дослідження вплинула б можливість того, що учасники дискусії могли знати один одного в реальному житті.
У результаті проведеної роботи автори з’ясували, що кожен новий негативний пост в соцмережах, при умові що ви знаєте , породжує 1,29 аналогічних повідомлень серед друзів користувача, а позитивне повідомлення веде до появи 1,75 настільки ж позитивних оновлень статусу. Як бачите, позитивні емоції все-таки поширюються по соціальним мережам з більшим охопленням і впливом, ніж негативні. Тим не менш, за словами вчених, не виключено, що якби в роботі враховувалися і пости мешканців одного міста, швидкість поширення емоцій могла б бути і вищою.
“Можливо, що емоційне проникнення в соцмережах навіть сильніше, ніж ми змогли зафіксувати”, – говорить один з авторів роботи, професор Джеймс Фаулер з кафедри соціальних наук в Медичній Школі при університеті Каліфорнії. Він так само додає, що тепер стає зрозуміло, чому інформація, що потрапила в соціальні мережі, призводить до дуже швидкої реакції на якусь подію в світі. “Ми можемо бачити великі сплески світових емоцій, що може призводити до значних коливань в будь-якій сфері, від політичних систем до фінансових ринків”, – заявляє професор Фаулер.
Читайте тактож:
Таким чином, вчені підтвердили існування ще одного механізму маніпуляції думкою людей за допомогою соціальних мереж. Суть його в тому, що абсолютно не важливо, яка буде інформація в повідомленні, головне, – створити певний емоційний настрій. Таким чином в співтовариство запускається своєрідний настроєвий “вірус”, який, транслюючи цю емоцію, швидко заражає нею більшість учасників групи. Тобто цілеспрямовано створюється певна емоційна атмосфера, яка змушує людей на час “відключити” власний аналіз ситуації (адже в стані ейфорії або, навпаки, пригніченості і гніву думки завжди поступаються місцем чуттєвому сприйнятті) і моментально зреагувати на ситуацію так, як це потрібно маніпулятору.
Цікаво, що протистояти цій емоційній “заразі” насправді дуже легко. Для цього потрібно звертати увагу не на те, як написано повідомлення, а на його зміст. Однак, на жаль, багато користувачів соціальних мереж не завжди дотримуються цього мудрого правила …
Натхнення: sitefaktov.ru