Земля

Спалахи чуми в Європі ставали більш інтенсивними від століття до століття

Вчені з Канади проаналізували тисячі документів про спалахи чуми в Англії в середні віки і пізніше і прийшли до висновку, що з часом захворювання поширювалося швидше. Знання про ці процеси, на думку дослідників, може допомогти зрозуміти поширення інфекцій і в наші в дні, в тому числі коронавірусу SARS-CoV-2.

Image by photosforyou from Pixabay

Дослідження опубліковано в Proceedings of the National Academy of Sciences. Пандемії чуми відомі людству принаймні з VI століття, а в XIV, за різними оцінками, вони знищили близько третини населення Європи. Однак даних про те, як саме передавалося захворювання, небагато.

Вчені з Університету Макмастера (Канада) проаналізували період між епідемією чорної смерті 1348 року і більш пізніми спалахами хвороби, кульмінацією яких стала Велика чума 1665 року. Фахівці оцінили документи про рівень смертності, а також історичні, демографічні та епідеміологічні дані з декількох джерел: заповітів населення, парафіяльних реєстрів і звітів про смертність в Лондоні.

В результаті вчені прийшли до висновку, що епідемії в XVI-XVII століттях в Англії були, мабуть, більш інтенсивними по зростанню захворюваності, ніж спалахи чуми в XIV столітті. Таке прискорення до XVII століття, за підрахунками дослідників, було в чотири рази більше, ніж 300 років до того. Якщо в XIV столітті число інфікованих подвоювалося приблизно кожні 43 дні, то в XVII столітті їх ставало в два рази більше кожні 11 днів.

З чим це пов’язано — загадка, адже збудником інфекції, як з’ясували інші недавні дослідження, була одна і та ж чумна паличка — Yersinia pestis (її штам еволюціонував вкрай незначно). Вчені припускають, що прискорення темпів зростання захворюваності можна асоціювати зі способами передачі збудника. Існує гіпотеза, згідно з якою пандемії чуми XIV століття пов’язані з бубонною формою, переданої блохами і щурами, а спалахи XVI-XVII століть — переважно з легеневою передачею від людини до людини.

Однак, з огляду на зростання темпів захворюваності, канадські вчені вважають, що і ранні, і пізні пандемії пов’язані з бубонною формою чуми і передачею її за допомогою бліх і щурів. На прискорення передачі, на їхню думку, вплинули більш висока щільність населення і зміни клімату в бік нижчих температур. Аналіз поширення епідемій минулого, відзначають дослідники, може привести до чіткішого розуміння моделей поширення пандемій в наші в дні, в тому числі Covid-19.

Натхнення: naked-science.ru

Кнопка «Наверх»