Світіння NGC 4571, зафіксоване телескопом Габбл, демонструє складну взаємодію зоряних туманностей, пилових структур і молодих скупчень зірок у її спіральних рукавах.
Центральна частина галактики формує виразний спіральний візерунок, у якому рожеві туманності підкреслюють активні регіони народження масивних зір. Дослідники зазначають: «Хмари, в яких утворюються зірки, сягають 10 000 °C через ультрафіолетове випромінювання молодих світил». Проте перші етапи формування відбуваються в надхолодних молекулярних хмарах, де температура майже сягає абсолютного нуля.
Гравітаційне стиснення газу в цих хмарах поступово формує щільні області, де запускається ядерний синтез. Іонізовані області, що світяться на знімку, утворюються навколо наймасивніших новонароджених зірок. «Освітлені хмари виникають навколо масивних зір, які мають достатньо енергії для іонізації газу», підкреслюють автори спостереження.
Новий знімок розширює результати програми 2022 року, яка об’єднала дані Габбла, Джеймса Вебба та масиву ALMA для аналізу процесів зореутворення в сусідніх спіральних галактиках. Додаткові спостереження допомагають зрозуміти роль пилу, що приховує молоді зірки на ранніх стадіях їхнього розвитку.
Таким чином, NGC 4571 виступає природною лабораторією для дослідження того, як холодні молекулярні хмари перетворюються на сяючі зоряні області, розкриваючи тонкі механізми еволюції спіральних галактик.