Вплив спрямованого ультразвуку викликає функціональні зміни в мозку. Метод потенційно можна використовувати для лікування психічних розладів.
Дослідники з Плімутського університету в Великобританії вивчили вплив націленого ультразвуку на роботу мозку. Терапія викликає зміни як на поверхні, так і в глибоких областях мозку. Метод пропонують використовувати для розробки неінвазивного лікування депресії, тривожних і інших психічних розладів.
При ультразвуковому дослідженні сканування внутрішніх органів використовуються розсіяні (дифузні) ультразвукові хвилі. У серії експериментів вчені вивчили, які зміни викликають сфокусовані промені транскраніальної ультразвукової стимуляції (ТУС).
Дослідження провели за участю 24 здорових дорослих. Вчені спостерігали, як ТУС впливає на рівень гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) і зв’язку між нейронами в різних областях мозку. ГАМК — основний гальмівний нейромедіатор головного мозку. Вона знижує здатність нейрона відправляти і отримувати хімічні повідомлення. Зокрема, ГАМК впливає на те, як організм реагує на почуття тривоги, страху і стресу.
Учасники пройшли три сеанси інтенсивної терапії з тета-вибухами, після кожного сеансу проводилася МРТ для оцінки змін у функції мозку. Тета-вибухова ТУС — це стимуляція мозку за допомогою коротких імпульсів на високих частотах, які імітують природні ритми активності нейронів.
Дослідники виявили, що вплив ультразвуку на термін до години знизило рівень ГАМК в задній частині поясної звивини. Ця область розташована глибоко в мозку і пов’язана з емоціями і пам’яттю. Зміна рівня ГАМК поліпшило зв’язку задньої частини поясної звивини з іншою частиною мозку (функціональний зв’язок). При цьому в інших частинах мозку зміни не спостерігалися.
Аномалії в роботі задньої частини поясної звивини пов’язані з деякими психічними розладами. Дослідники вважають, що ТУС можна буде використовувати в якості альтернативи антидепресантами і інших ліків: на відміну від таблеток терапія ультразвуком впливає не на весь мозок, а тільки на задану ділянку. Вчені досліджують можливість контрольованого зміни роботи дофамінергічної системи мозку.