Дослідження показало, що стародавній торф боліт не можна вважати надійним місцем зберігання вуглецю через його активне надходження у поверхневий стік, де він піддається окисленню.
Вчені виявили сучасний і стародавній (1200-1400 років) вуглець у дренажних каналах у торфовищах Західного Калімантану. Цей вуглець піддається мікробному та фотохімічному окисленню так само інтенсивно, як і сучасна органічна речовина. Результати дослідження опубліковані в журналі Global Change Biology.
Болотні екосистеми зберігають приблизно стільки ж вуглецю, скільки містить атмосфера, тобто близько трильйона тонн. Через анаеробні умови органічна речовина в них практично не розкладається і може на тисячоліття консервуватися у вигляді покладів торфу. Однак зміни клімату, землекористування та іригація призводять до порушення стійкості боліт, що викликає втрату накопиченого вуглецю. Частину цього вуглецю розкладають на місці мікроорганізми, а частина виноситься струмками і каналами, де подальша його доля залежить від умов середовища.
Вчені під керівництвом Дженніфер Боуен з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго досліджували окислення органічного вуглецю в дренажних каналах боліт Західного Калімантану в Індонезії. Вони визначали вік атомів у вуглекислому газі за допомогою радіовуглецевого методу та проводили експерименти з окислення органіки, впливаючи на неї мікробами і сонячним світлом. Вода з каналів містила розчинену органічну речовину в середній концентрації 47 ± 3 міліграмів вуглецю на літр, з яких приблизно шість міліграмів припадало на ароматичні сполуки – індикатори недавніх пожеж.
Виявилося, що стародавній вуглець, потрапляючи в поверхневий стік, втрачає свою стійкість і схильний до фотомінералізації. Мікроорганізми віддають перевагу більш молодій органіці, але після певного часу стародавній вуглець також починає активно розкладатися. Посухи, зниження рівня ґрунтових вод, розгалужені мережі каналів і інтенсивна іригація сприяють вимиванню стародавнього вуглецю з глибоких шарів торфу.
Результати дослідження підтвердили нестійкість стародавньої органічної речовини в навколишньому середовищі. Для передбачення міграції цього вуглецю вчені рекомендують орієнтуватися на рівень ґрунтових вод, мережу каналів та історію пожеж у регіоні.