Дослідження, проведене Кембриджським університетом, виявило в стародавньому сталагміті з печери в Гімалаях свідчення сильних і тривалих посух, які, ймовірно, зруйнували цивілізацію бронзового віку на річці Інд. Посухи тривали близько 200 років з невеликими перервами. Індська цивілізація занепала близько 4 тисяч років тому.
Цей посушливий період починається близько 4 200 років тому. Він тривав дуже довго – більше двох століть. Це збігається за часом із занепадом цивілізації Інду. Вона охоплювала величезну територію вздовж течії великої річки. Сьогодні територія стародавньої цивілізації входить до Пакистану та Індії.
Дослідження виявило три тривалі посухи – кожна тривалістю від 25 до 90 років – у цей посушливий період. “Ми знаходимо чіткі докази того, що цей період був не короткочасною кризою, а поступовою зміною екологічних умов, в яких жили люди Інду», — говорить співавтор дослідження професор Камерон Петрі.
Дослідники склали карту історичних опадів, вивчивши шари росту в сталагміті з печери поблизу Піторагарха, Індія. Вимірявши ізотопи кисню, вуглецю та кальцію, вчені реконструювали відносну кількість опадів за сезонами. Вони також використовували високоточне уранове датування для визначення віку та тривалості посухи.
Вчені виявили окремі періоди випадання опадів нижче середнього рівня як в літню, так і в зимову пору року, тобто, в обидва сезони вирощування сільськогосподарських культур. Посухи в цей період ставали все тривалішими, причому третя посуха тривала кілька поколінь.
Отримані результати підтверджують існуючі докази того, що занепад міст Інду був пов’язаний зі зміною клімату.
За словами вчених, “протягом 200 років стародавні жителі робили різні кроки, щоб адаптуватися до нових умов”. Великі міста спорожніли, люди пішли в невеликі сільські поселення. Сільське господарство перейшло в основному на вирощування посухостійкого проса. Торгівля практично припинилася, і люди жили тим, що виробляли самі.
Нині команда прагне розширити свої кліматичні реконструкції на західні від Інду райони. Гіше каже: “Нам потрібно більше записів, таких як цей сталагміт, щоб описати райони, де взаємодіють літній та зимовий мусони”.