У жовтневому номері журналу Scientific Reports були опубліковані результати нового американського дослідження на лабораторних мишах, яке показало, що певні молекули перешкоджають росту бактерій і вироблення токсинів і підвищують ефективність лікування антибіотиками.
Антибіотики застосовують для профілактики і лікування бактеріальних інфекційних захворювань. При неправильному застосуванні препаратів у бактерій-збудників розвивається стійкість до антибіотиків. В результаті лікування інфекційних захворювань ускладнюється або навіть стає неможливим, збільшується тривалість госпіталізацій, підвищується смертність.
Проте вчені з Медичної школи при Західному резервному університеті Кейса (Клівленд, Огайо, США) випробовували на лабораторних мишах спеціальні з’єднання, які змогли запобігти розвиток бактерій і посилити ефективність лікування. Вони розробили молекули, які реагують з токсин-продукуючими білками у грампозитивних бактерій (ці мікроорганізми зберігають забарвлення, не знебарвлюються при промиванні за методом Грама). У їх число входить бактерія Staphylococcus aureus, яка викликає стафілокок, і її високорезистентна версія, стійка до метициліну S. aureus. Основне завдання цих молекул – позбавити бактерії можливості виробляти токсини, які руйнують імунні клітини.
В результаті експерименту всі тварини з метицилін-резистентним золотистим стафілококом (МРЗС) вижили. Крім того, ці молекули збільшують ефективність антибіотиків. Вчені виявили, що у гризунів, які отримували як традиційний тип лікування, так і новий, був знижений рівень хвороботворних бактерій в крові. 70% мишей, які отримували тільки антибіотики, померли.
Дослідники також провели кілька тестів, які показали, що ці молекули аналогічно впливають на кілька інших штамів грампозитивних бактерій.
«Цих молекул може бути достатньо для терапії інфекцій у відносно здорових пацієнтів, наприклад спортсменів з МРЗС», – розповів старший автор дослідження Менахем Шохам (Menachem Shoham), доцент біохімії в Університеті Кейнса.
У майбутньому вчені планують провести дослідження на людях, щоб довести клінічну ефективність нових молекул і розробити лікарські препарати.