Можливо, починає збуватися одна з науково-фантастичних ідей – введення космонавта в анабіоз на довгі роки міжзоряних подорожей. Правда, поки ця ідея збувається тільки для щурів, і триває цей стан не роки, а всього добу. І це не анабіоз – новому стану, виявленому ученими з університету Орегону здоров’я в Портленді, ім’я поки ще не придумали. Про своє дослідження вони розповіли в статті, опублікованій у вересневому номері журналу The Journal of Neuroscience.
Існує мало робіт по введенню в стан торпора або гібернації тварин, яким невластива зимівля : досі нікому не вдалося знизити температуру їх тіла до потрібного рівня. Як тільки вона падала, включалися захисні механізми – судини стискалися, намагаючись не допустити холод, бурий жир починав виробляти додаткове тепло.
Група Портленду зуміла обійти ці захисти за допомогою внутрішньовенної ін’єкції препарату, по дії подібного до аденозину, молекули, що супроводжує сонливість. Ін’єкцію робили при температурі 15 градусів Цельсія, і за годину щури впадали в стан, що нагадує летаргію – мозкова активність і кров’яний тиск падали, пульс слабшав і ставав нерегулярним. Температура тіла із звичайних 38 градусів падала до 30, а в подальших експериментах і до 15 градусів – температури, якої раніше нікому добитися не вдавалося.
Це не був сон, це не була кома, і це не було навіть сплячкою, тому що при справжній зимовій сплячці метаболізм у тварин практично зупиняється, а температура падає – у арктичних ховрахів, наприклад, вона падає до 3 градусів Цельсія.
“Цей абсолютно новий стан, – говорить перший автор статті Доменіко Тупоне. – Ми не знаємо, що це таке”.
Щурів не “будили” ні гучний шум, ні щипки, вони не їли, не пили і майже не рухалися(тільки один щур спробував поповзти в кут). Цей стан тривав у них до шести годин, а в неопублікованих експериментах, за словами Тупоне, і цілу добу. Виводило з нього підвищення температури повітря. Період відновлення тривав до 12 годин, щурі весь цей час жадібно їли і пили, після чого поверталися до нормального режиму.
На думку учених, експеримент з щурами було б добре перевести і на людину. Крім того, що в майбутньому він міг би допомогти астронавтам перечекати довгі роки польоту до інших світів(що взагалі-то так і залишається доки нездійсненною мрією фантастів), квазісплячка може знайти застосування і сьогодні. Безпечний і оборотний спосіб знижувати температуру людського тіла міг би дуже згодитися в медицині.
Наприклад, він з успіхом міг би замінити пакети льоду, якими іноді обкладають хворого, що пережив інсульт або інфаркт, щоб запобігти ушкодженню тканин, хоча такий метод багатий на ускладнення.