Дослідники розробили матеріал, який імітує складну структуру природних кровоносних судин.
Міжнародна група вчених під керівництвом Сіднейського університету розробила технологію, що дозволяє виробляти матеріали, які імітують структуру живих кровоносних судин. Штучні структури добре приживаються, ростуть і формують нові клітини і тканини після трансплантації.
Стінки природних кровоносних судин складаються з ряду концентричних кілець еластину (білка, що надає судинам еластичність і здатність розтягуватися). Кілька структур вставлені один в одного подібно матрьошці. Це робить кільця еластичними, що дозволяє кровоносним судинам розширюватися і звужуватися, забезпечуючи приплив крові.
Технологія, описана в журналі Advanced Materials, використовує тільки два природні матеріали, які добре приживаються в організмі. Основний еластичний каркас виконаний з тропоеластина, який вбудований в матрицю з шовного матеріалу PGS. Після пересадки останній розсмоктується, залишаючи готові еластичні “трубки”.
Порівняння черевної аорти та трансплантата у мишей через 8 тижнів та 8 місяців після трансплантації. Зображення: Ziyu Wang et al., Advanced Materials
Доклінічні випробування на мишах показали, що після трансплантації виготовленої кровоносної судини мишам тіло приймає матеріал. У процесі розвитку нові клітини та тканини ростуть у потрібних місцях.
Дослідники відзначають, що великою проблемою в сучасній хірургії є трансплантація для дітей. Доступні на ринку штучні судини вирішують проблему тільки на час, у міру зростання організму потрібні нові операції і заміна імпланту. Новий матеріал повинен вирішити цю проблему, вважають розробники.