Екстремально високі температури з 2014 року спостерігаються на більш ніж половині площ Світового океану.
Про це йдеться у дослідженні вчених океанаріуму затоки Монтерей (США), опублікованому у журналі PLOS Climate, передає tengrinews.kz.
“Першим роком, коли більше 50% океану випробувало екстремальні температури, був 2014 рік, – йдеться у дослідженні. – Ця тенденція тривала і у наступні роки, досягнувши 57% площі поверхні океану у 2019 році». Тим часом, у кінці 19 століття тільки 2% поверхні океану зазнавало надзвичайно високої температури.
Для того щоб визначити частоту і тривалість екстремальних явищ спеки, морські екологи Кісей Танака з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень в Гонолулу і Кайл Ван Хаутан з центру морської флори і фауни Loggerhead проаналізували щомісячні показники температури поверхні моря з 1870 по 2019 рік, склавши карту, де і коли відбувалися екстремальні явища спеки.
Потім вчені подивилися, як часто і в наскільки великій частині океану спостерігалися такі температури.
Ці чотири знімки за десятиліття показують зміни температури з 1980 року. Починаючи з 2014 року більше половини океану стало досягати рекордних температур, що перевищують навіть найекстремальніші явища з 1870 по 1919 рік.
“Велика частина громадських дискусій про зміну клімату зараз присвячена майбутнім подіям і тому, чи можуть вони відбутися, – заявив доктор Кайл Ван Хаутан, який очолював дослідницьку групу. – Зміна клімату – це не подія майбутнього, реальність така, що це впливає на нас вже деякий час і ці драматичні зміни, які ми зафіксували в океані, є ще одним доказом, яке має стати сигналом до дії у зв’язку зі зміною клімату».
Автори статті відзначають, що “хвилі спеки” вплинуть на екосистему в океані. Проблема в тому, що морські хвилі тепла можуть викликати цвітіння водоростей, знебарвлення коралів і масову загибель риб і птахів, які ними харчуються.
Як наголошується у статті, 2014 рік необхідно визнати “точкою неповернення” для стану океану.
Причому “хвилі спеки” стали нормою для Південної Атлантики у 1998 році, а для Індійського океану – у 2007-му. Найсильніше, у 5,3 рази у порівнянні з минулим століттям, збільшилася площа поверхні океану, схильна до “хвиль спеки”, в Арктиці.
Дослідники кажуть, що нова норма екстремальної спеки на більшій частині поверхні океану є ще одним доказом нагальної необхідності радикального скорочення викидів при спалюванні викопного палива, які є рушійною силою зміни клімату.
Натхнення: ecotown.com.ua