Таурин, амінокислота, яку часто називають потенційним засобом проти старіння, не підтвердив свого статусу надійного біомаркера у новому дослідженні NIH.
Таурин: переоцінений “еліксир молодості”?
Попри гучні заяви, таурин, широко відомий інгредієнт енергетичних напоїв, не демонструє стабільного зв’язку з процесом старіння, як свідчить нове дослідження Національного інституту здоров’я США (NIH). Дослідники аналізували дані, зібрані у людей, мишей і макак-резусів, і виявили, що рівень таурину або залишався незмінним, або навіть зростав з віком. “Це свідчить про складну роль таурину, яка не зводиться до простого зниження з віком”, – зауважила Марія Емілія Фернандес, співавторка дослідження.
Раніше досліди на мишах і нематодах показували, що таурин може поліпшувати ознаки старіння. Проте результати на людях виявилися суперечливими, і багато залежить від генетики, дієти та зовнішнього середовища. Як зазначив Рафаель де Кабо: “Ми хотіли перевірити, чи можна вважати таурин біомаркером старіння – і наші дані це спростовують”.
Лонгітюдні результати: мінливість без чітких тенденцій
У дослідженні було проаналізовано зразки крові людей віком від 20 до 100 років, макак (3–32 роки) та мишей (9–27 місяців). Таурин виявився дуже варіабельним – індивідуальні коливання переважали над будь-якими віковими тенденціями. У деяких групах рівень таурину зростав, як, наприклад, у жінок з Балеарських островів. У мишей-самців він залишався незмінним, що виключає єдину універсальну закономірність.
Також, дослідники не знайшли стійкого зв’язку між таурином і м’язовою силою або фізичною активністю. Іноді низька рухова функція поєднувалась як з високим, так і з низьким рівнем таурину, а в інших випадках взагалі не спостерігалося ніякої кореляції. Це ставить під сумнів надійність таурину як показника функціонального старіння.
На шляху до точніших біомаркерів старіння
Луїджі Ферруччі, науковий керівник NIA, підкреслює: “Виявлення точного біомаркера старіння могло б стати проривом для персоналізованої медицини і профілактики”.
Однак таурин, попри популярність, не відповідає цим критеріям, принаймні на основі сучасних даних. Його рівень у крові надто варіативний, а зв’язок зі змінами віку — занадто нестабільний. Це свідчить, що сподівання на нього як на універсальний показник чи інструмент подовження життя є передчасними.
Висновок: спокійно до сенсацій
Результати дослідження, опубліковані в журналі Science, вказують: не кожна молекула, яка добре працює у мишей, автоматично буде ефективною для людей. Амінокислоти, як і інші біологічні сполуки, діють у контексті складних взаємодій, що різняться між видами.
Тож поки таурин лишається важливою складовою обміну речовин, він навряд чи стане надійним “еліксиром молодості”. Для досліджень старіння це важливий урок про обережність у перенесенні тваринних моделей на людські системи.