Нові трактування полотна “Крик” норвезького імпресіоніста Едварда Мунка з’являються мало не щороку. Одне, наприклад, дуже навіть наукове: метеорологи розгледіли на картині перламутрові хмари.
Картину норвезького художника Едварда Мунка “Крик” знають навіть ті, хто далекий від імпресіонізму і мистецтва загалом. Її можна часто побачити в різних модифікаціях як інтернет-мем. А саме полотно та історія його створення мають купу різних трактувань.
Не всі впізнають у примітивному персонажі людину: багато хто сприймає його за примару, скелет, ембріон або сперматозоїд. Незрозуміло і що за червоне небо за спиною у “лисого монстра”.
Метеоролог Хелен Мюрі з Університету Осло припустила, що на створення картини художник міг надихнутися, побачивши небі рідкісне явище – перламутрові хмари. Причиною їхньої появи стають низькі температури і високий ступінь освітленості. За всю історію фізики атмосфери перламутрові хмари були помічені всього близько 100 разів. Незважаючи на красу явища, перламутрові хмари руйнівні для нашої атмосфери. Вони сприяють хімічній реакції, яка руйнує озоновий шар.
Мистецтвознавці вже висували кілька трактувань полотна, щоправда, більш прозаїчних, але від того не менш захопливих. Наприклад, Мунк міг побачити в небі попіл вулкана Кракатау після його виверження 1883 року. Або ж у червоному небі Мунк намагався висловити почуття самотності й туги: норвезький імпресіоніст був психічно неврівноваженим, часто страждав на манію, безсоння і депресії.
Ще одна версія – Мунк був пророком, який побачив у своїх снах світові війни, голокост, наслідки від ядерної зброї. Тому на його картинах так багато страждаючих людей. До речі, цю теорію висунув один із керівників аукціону Sotheby’s Девід Норман, який успішно продав одну з картин серії “Крик” (всього в серії 4 картини, виконані в різних техніках) за 120 мільйонів доларів. Напевно, не без допомоги вигаданої ним байки.
Ходить чимало чуток і про те, що полотно прокляте: у всіх, хто хоч якось контактує з картиною, трапляються сварки і неприємності, а деякі доводять себе до самогубства: одного разу службовець музею в Осло, де зберігається картина, випадково впустив її на підлогу. Незабаром у нього почалися напади і врешті-решт він наклав на себе руки.