Функціональна магнітно-резонансна томографія мозку, яку проводили під час того, як учасники виконували певні завдання або відпочивали, дозволила точно передбачити політичні переконання людини. Це в черговий раз підтвердило, що партійна приналежність має «біологічне коріння».
Колектив політологів, психіатрів і психологів з Державного університету Огайо, Медичної школи Університету Пітсбурга і Нью-Йоркського університету (США) провів найбільше у своєму роді дослідження з використанням методу функціональної магнітно-резонансної томографії мозку (фМРТ), яка допомогла точно передбачити, була людина консерватором або лібералом. Результати представлені в журналі PNAS Nexus.
Політична ідеологія – система уявлень про правильний устрій суспільства і про те, як його можна досягти, а також поглядів на політичне життя, що відбиває інтереси, ідеали і настрої людей. Це поняття багатовимірне, проте найчастіше його умовно поділяють на «ліве» і «праве»: лібералізм і консерватизм. Розподіл переваг в цьому полі серед жителів тієї чи іншої країни (в основному демократичних) визначає її соціальну, економічну та екологічну політику, зачіпаючи багато елементів суспільства.
Автори безлічі попередніх робіт визначили демографічні моделі, пов’язані з політичною орієнтацією, і допомогли зрозуміти, як вона впливає на поведінку людей. Згодом вчені вирішили шукати коріння політичних поглядів в самому мозку, з’явилася навіть область досліджень, яку назвали політичною нейробіологією. З’ясувалося, що між лібералами і консерваторами є відмінності у фундаментальних когнітивних і емоційних процесах.
Вибіркою для нового дослідження, яке, звичайно, спиралося на ранні роботи, послужили 174 здорових молодих людини, учасники проекту Wellbeing від Університету штату Огайо (середній вік — 21,4 року, 61 чоловік і 113 жінок). Мозок кожного випробуваного протягом півтори години сканували за допомогою функціональної МРТ, поки він виконував вісім завдань або просто нічого не робив. Так, в одному із завдань добровольцям показували знімки людей з нейтральними, щасливими, сумними і переляканими обличчями. Друге було націлене на епізодичну пам’ять, а третє передбачало винагороду: учасники могли виграти або програти гроші в залежності від того, як швидко натискали на кнопку.
Крім цього, всі заповнили анкети, що включала питання про вік, рівень освіти, дохід, батьків, приналежність до політичної течії, рідне місто і місце проживання. Випробовуваних просили оцінити за шестибальною шкалою, до кого вони себе відносять — лібералам або консерваторам. Потім вчені використовували ці коваріати для побудови прогностичних моделей політичної ідеології, які потім зіставляли з результатами фМРТ. Для аналізу сканів задіяли штучний інтелект і ресурси суперкомп’ютерного центру Огайо.
“Ми показали, що функціональна зв’язність мозку (вплив, який активність однієї групи нейронів має на активність іншої відмінної групи нейронів. — прима. ред.) виявляє помітні і відмінні риси серед лібералів і консерваторів і ці закономірності можна з високою точністю ідентифікувати за допомогою сучасних методів штучного інтелекту», — відзначили дослідники.
Завдання на емпатію, винагороду і пам’ять виявилися найбільш значущими предикторами політичної ідеології, але в цілому з нею корелювали всі характеристики функціонального зв’язку у всіх завданнях, включаючи стан спокою. Завдання з використанням винагороди допомогло виявити прихильників вкрай лівих або вкрай правих поглядів, а найсильніше з політичною приналежністю була пов’язана активація мигдалеподібного тіла, нижньої лобової звивини і гіпокампу.
Хоча вченим не вдалося встановити причинно-наслідковий зв’язок (це стане приводом для подальших досліджень), їх результати підтвердили, що біологічні та неврологічні корені політичних поглядів йдуть набагато глибше, ніж вважалося раніше.