Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Brain Injury, висвітлює тривожні демографічні тенденції смертності, пов’язаної з черепно-мозковими травмами (ЧМТ), у США за 2021 рік, що вказує на гостру потребу в цільових втручаннях у сфері охорони здоров’я.
Дослідники встановили, що основними причинами смертей, пов’язаних із ЧМТ, є самогубства та ненавмисні падіння, причому чоловіки демонструють утричі вищий рівень смертності порівняно з жінками. Особливо вразливими виявилися чоловіки літнього віку, зокрема ті, кому понад 75 років, серед яких падіння стають домінантним чинником. Це підкреслює важливість врахування вікових і гендерних відмінностей у розробці профілактичних заходів.
Окрему увагу дослідження приділяє расовим і етнічним групам, таким як американські індіанці та корінні жителі Аляски, які мають непропорційно високі показники смертності від ЧМТ. Автори наголошують на необхідності розробки профілактичних стратегій із врахуванням культурних особливостей цих спільнот. Як зазначає доктор Алексіс Петерсон з CDC, медичні працівники мають приділяти особливу увагу ранньому втручанню, зокрема уразливим групам.
У 2021 році кількість смертей, пов’язаних із ЧМТ, досягла 69 473, що становить приблизно 190 смертей щодня. Значну частину цих смертей спричиняють ненавмисні інциденти, включаючи автомобільні аварії (37 635 випадків), а також навмисні травми, такі як самогубства та вбивства (30 801 випадок). Хоча діти становлять лише 4% смертей, пов’язаних із ЧМТ, ця група також потребує уваги через високий рівень потенційних довготривалих наслідків травм.
Автори дослідження закликають до багатогранного підходу у вирішенні цієї проблеми, який включає розробку політик, забезпечення ресурсів та впровадження персоналізованих втручань. Це передбачає не лише підвищення обізнаності серед населення про ризики ЧМТ, але й запровадження практик, спрямованих на усунення соціальних та екологічних факторів ризику, таких як психічне здоров’я, особливості середовища проживання та вікові потреби.
Проблематика ЧМТ залишається значним викликом для охорони здоров’я, посилюючи нерівність у суспільстві та вимагаючи інноваційних підходів до профілактики та лікування. Завдяки узгодженим зусиллям у сфері досліджень, освіти та медичної допомоги можливо не лише зменшити рівень смертності, але й сприяти створенню більш безпечного середовища для найвразливіших груп населення.