Дивно, але тварини, як і люди, вміють приручати і «одомашнювати» інших тварин: різні біологічні види нерідко об’єднуються для спільного проживання на той або інший термін. Взаємне сусідство приносить їм численні переваги, яких вони були б позбавлені, якщо б існували незалежно один від одного.
Вража турбота
Відомо, що зозуля відкладає яйця в чужі гнізда, дбаючи у такий спосіб про своє потомство. Однак є куди більш дивні приклади.
На острові Врангеля казарки, гаги і гуси гніздяться під захистом грізного хижака — білої полярної сови, розташовуючи свої колонії в безпосередній близькості від її гнізда, іноді всього на відстані одного метра! Якщо сови знімаються зі старих гнізд і починають гніздитися на новому місці, слідом за ними зрушують свої поселення і їх сусіди. Це здається неймовірним, однак у діях птахів є сенс і розрахунок: гуси знають, що сови не підпускають ворогів до свого гнізда ближче ніж на 200 метрів. Якщо якийсь хижак (наприклад, песець) наважиться перейти кордон її володінь, той буде схоплений в чіпкі лапи, піднятий в небо і скинутий з висоти. Так само вчинить сова і з шапкою людини, яка наблизиться до її гнізда. При такій ефективній обороні гуси і гаги можуть спокійно сидіти на яйцях. Самих сов вони не побоюються: хижачки не чіпають «підопічних» птахів, дозволяючи їм не тільки гніздитися поблизу, але і «вигулювати» старших пташенят на території своєї мисливської зони. Чим пояснюється подібна терпимість з боку хижака, вчені поки не знають. Можливо, цей альянс все ж носить двосторонній характер.
Ти – мені, я – тобі
Чистоти та гігієни потребує все живе. Всім відомо, як старанно займаються своїм туалетом птахи, перебираючи дзьобом кожне пір’ячко, як вилизують себе кішки, як вишукують один у одного паразитів мавпи і навіть мурахи. Але трапляється і так, що тварини різних видів допомагають один одному в підтримці чистоти. З часів Геродота відомо про співдружність нільського крокодила з маленькою пташкою — куличиком, або «живою зубочисткою», як її жартома називають. Пробігши по спині і морді крокодила, як по колоді, вона сідає прямо в пащу чудовиська і починає діставати з неї п’явок і залишки їжі, що застрягли між зубами. Крокодил після таких процедур, очевидно, відчуває полегшення. Він ніколи не змикає щелеп, перш ніж пташка насититься і відлетить. Ось така негласна «угода» про взаємну допомогу.
[ads2] Морські мешканці теж надають один одному «санітарні» послуги. Так, зграйки рибок під назвою кардинал супроводжують як чистильників морських їжаків, анітрохи не боячись їх гострих отруйних голок, що досягають в довжину 30 сантиметрів. Їжак, здатний доставити серйозні проблеми навіть великій тварині або людині, акуратно розсовує голки або збирає їх у пучки, щоб рибкам було легше дістатися до його шкіри. За неоціненну допомогу в знищенні паразитів їжак бере на себе роль захисника: у разі загрози ззовні він розпускає голки і дає можливість рибкам сховатися в їх густині.Шапка-невидимка
Нерухомі морські організми — актинії — використовують своїх господарів як транспорт. Сидячи «верхи» на ракові-відлюднику або крабі, вони отримують більше можливостей для полювання. До того ж проточна вода дозволяє їм швидше оновлювати воду в череві, що для них життєво необхідно. Раки ж і краби знаходять в них грізних захисниць: отруйні щупальця актиній обпечуть будь-кого, хто наважиться на них напасти. Деякі краби взагалі не випускають актиній «з рук»: тримають у кожному лещаті, застосовуючи їх для захисту і нападу.
Іноді «сусіди» допомагають один одному маскуватися: краб-павук з Великого Бар’єрного рифу садить собі на спину губку, попередньо підрізаючи її клешнями до потрібних розмірів. Це «вбрання» робить його непомітним для ворогів. Підростаючи, губка починає виступати за краї панцира, тоді краб-павук знімає її зі спини, знову підрізає і ставить на колишнє місце. Так і живуть вони все життя разом.
Особливості пташиної риболовлі
Баклани і пелікани часто проводять спільні облави на рибу. Відбувається це так: баклани, які впевнено почувають себе на великій воді і чудово пірнають, женуть рибу в бік берега, на якому вибудовуються широким півколом пелікани — майстри полювання на мілководді. Коли загоничі наблизяться, пелікани починають щосили бити по воді величезними крилами, піднімаючи страшний шум і оглушаючи рибу. При цьому риб’ячий косяк втрачає орієнтири і в паніці кидається зі сторони в сторону. Шеренги птахів все сильніше зближуються, в бурхливому вирі риби стає чи не більше, ніж води. Ось тепер саме час і поласувати досхочу!
Солодкі залишки
У природі чимало випадків, коли дрібні звірі або птахи перетворюються у супутників великого хижака і систематично харчуються залишками їх обіду. Так, песці і білі чайки супроводжують в зимовий час ведмеді, гієни і шакали прагнуть бути ближче до царя звірів лева. Це — тварини-«нахлібники», вони зазвичай не приносять ніякої користі своїм «господарям». Однак бувають виключення. В Африці живе непримітна пташка, схожа на зозулю — медовед. Вона завжди зайнята пошуком гнізд диких бджіл: дуже вже подобається їй віск, з якого побудовані стільники. Але будучи не в змозі власними силами зруйнувати вулик, медовед вдається до сторонньої допомоги. Найчастіше птах вибирає в компаньйони борсука, але іноді бере «на справу» павіана або навіть людину. Птах махає крилами, заклично стрекоче, робить незвичайні рухи, намагаючись звернути на себе увагу.
Читайте також: Побачивши таке, місцеві жителі вже знають, що потрібно робити. Вони йдуть по дорозі, яка вказує пташка, часом долаючи значні відстані, а медовед, сідаючи на деревах, чекає супутника, намагаючись постійно перебувати в полі його зору. Підвівши людину до гнізда, вона влаштовується неподалік і спостерігає, як той спустошує вулик. Після його відходу настає її черга ласувати. Люди завжди залишають пташці частку, щоб не обдурити її очікувань і не охолодити завзяття на майбутнє. Втім, частіше саме людина відчуває розчарування: трапляється, медовед приводить людей до їх же вуликів.
Плата за постій
Було б несправедливо обійти мовчанням комах лише тому, що вони дрібні. Малі ростом, але великі числом. Вони перетворили нори гризунів і хижаків у своєрідні гуртожитки. Тут можна зустріти не тільки відвертих паразитів — бліх і кліщів, але і жуків, коників, метеликів, мух, комарів, мокриць, павуків і навіть скорпіонів. Їх ваблять сюди інтереси шлунка, а також сприятливий для виживання мікроклімат і можливість сховатися від ворогів.
А що твориться в мурашниках! Якщо б ми вирішили перерахувати всіх «постояльців» поіменно, то вийшов би список на кілька сторінок. На сьогодні відомо близько двох тисяч видів, «співіснуючих» з мурахами. Це переважно членистоногі. Але чому ж вони «платять» своїм «господарям» за «постій»? А ось чим. Одні з них (ті, що харчуються відходами) сприяють очищенню мурашників від трупів і сміття. Інші займаються туалетом самих мурах — очищають їх панцирі від бруду. Треті піклуються про міцність мурашника. Гусінь метелика, приміром, зміцнює власною павутиною стінки мурашиного житла. Цілком зручні «постояльці».
Кожній тварі… по тварі
Ніхто і ніщо на планеті не існує відособлено, взаємини в природі складні і часом парадоксальні: мисливці та їхні потенційні жертви іноді цілком мирно співіснують, надаючи один одному захист і прожиток. Можна не сумніватися, що подальше вивчення цього дивовижного явища — симбіозу (або спільного проживання) — збагатить науку цінними відомостями про неймовірні взаємини представників тваринного світу.
Натхнення: earth-chronicles.ru