Палеонтологи описали новий вид белемніта — вимерлого родича сучасних кальмарів та каракатиць — за двома кулькоподібними скамʼянілостями з Вайомінгу (США). Нову тварину назвали Wyoteuthis linsterorum, і вона належить до родини, яку вважали вимерлою приблизно за 20 млн років до того часу, коли цей організм жив. Про відкриття повідомляє видання Sci.News.
Белемніти мешкали в морях юрського та крейдового періодів. Як і інші головоногі молюски, вони мали мʼяке тіло, але добре зберігається лише їхній рострум — щільний, загострений вапняковий стрижень у задній частині тіла. Вважається, що він допомагав врівноважувати тварину у воді.
Найтовстіший белемніт із відомих
Роструми Wyoteuthis linsterorum знайшли у відкладеннях формації Санденс, яка відображає існування мілкого моря, що близько 160 млн років тому (пізня юра) покривало частину західних територій сучасних США.
За словами аспіранта Університету Вікторії у Веллінгтоні Олексія Іпполітова (Alexey Ippolitov) та його колег, більшість белемнітів із Вайомінгу мають кулеподібну форму, завдовжки близько 5–10 см і завширшки лише 1–2 см. На цьому тлі новий вид різко виділяється: у нього незвично широкий, «бочкоподібний» рострум завдовжки приблизно 10 см, але до 6 см завширшки. Це робить Wyoteuthis linsterorum найтовстішим белемнітом, коли-небудь задокументованим.
Оскільки порожнини рострумів були заповнені затверділим осадом, дослідникам довелося застосувати компʼютерну томографію (КТ), щоб вивчити внутрішню будову скамʼянілостей. Крім загальної форми, важливими виявилися кут внутрішньої порожнини, а також тонкі борозенки та штрихи біля кінчика рострума.
Поєднання цих ознак дозволило віднести Wyoteuthis linsterorum до родини Megateuthididae. Представники цієї групи були поширені в ранній і серединній юрі та, згідно з попередніми даними, зникли ще в батському віці близько 166 млн років тому.
Реліктова лінія та «прихисток» у Тихому океані
Автори роботи припускають, що Wyoteuthis linsterorum походить від старішого роду Brevibelus і є реліктовим представником родини Megateuthididae. Це може свідчити про існування раніше не визнаного «убежища» для цієї групи белемнітів у північно-східній частині Тихого океану.
Іпполітов зізнається, що був глибоко здивований, виявивши скамʼянілість із настільки добре вивченої групи, яка настільки радикально відрізняється від усіх раніше відомих форм. Після понад 200 років активних досліджень белемнітів знахідки такого рівня рідкісні.
На думку вчених, Wyoteuthis linsterorum могла бути сильно спеціалізованою твариною або ж мешкати переважно вздовж відкритого океанічного шельфу, лише зрідка заходячи до моря Санденс, залишки якого й представлені відповідною формацією.
Рідкісна знахідка і внесок аматорів
Палеонтологиня проєкту Wyoming Dinosaurium Джессіка Ліппінкотт (Jessica Lippincott), яка роками збирала численні рештки звичайних белемнітів роду Pachyteuthis у Вайомінгу, наголошує, що ця скамʼянілість не схожа ні на що, що вона бачила раніше. На її думку, відкриття показує, що нові види скамʼянілостей і далі знаходять постійно, а люди, які збирають безхребетні викопні як хобі, також можуть зробити вагомий внесок у науку.
Почесний науковий співробітник Манчестерського університету Дін Ломакс (Dean Lomax) додає, що виняткова рідкість цієї форми може пояснюватися особливими екологічними адаптаціями до умов середовища того часу. Можливо, її мала чисельність була наслідком вузької спеціалізації.
Наукова стаття команди опублікована в журналі Papers in Palaeontology. У ній детально розглядається морфологія Wyoteuthis linsterorum та її місце в еволюційній історії родини Megateuthididae, а також переглядаються часові межі існування цієї групи белемнітів.