Група астрофізиків під керівництвом португальського дослідницького інституту Instituto de Astrofіsica e Cincias do Espaтo знайшли докази того, що в ядрах червоні гіганти мають «збої» — різкі структурні зміни. Точні моделі еволюції зірок потрібні для визначення відстаней в космосі і оцінці космічної щільності.
Дослідники використовували дані космічного телескопа “Кеплер” для пошуку сейсмічної активності всередині червоних гігантів. Вивчення хвиль, що поширюються під час “зіркотрусів” дозволяє “заглянути” всередину зірки, визначити її будову і властивості. У своїй роботу, вчені аналізували сейсмічні хвилі, які йдуть в найглибші шари гігантів.
Анімоване представлення сейсмічних хвиль, що поширюються всередині зірки і “розкривають” її властивості
Астрофізики проаналізували 359 червоних гігантів з масами нижче певного значення, щоб виміряти їх індивідуальні коливання та різні властивості цих зірок. Вони виявили, що майже 7% цих зірок мають структурні розриви у внутрішній будові. Вони впливають на частоту і хід звукових і гравітаційних хвиль, які викликають зміни, що впливають на яскравість зірок.
Є дві теорії, які намагаються пояснити, як виникають такі порушення. Перша припускає, що вони існують протягом всієї еволюції зірки, але, як правило, не дуже інтенсивні. Друга – що ці нерівності «згладжуються» невідомим фізичним процесом, який згодом призводить до змін в структурі ядра зірки. Дані дослідження попередньо підтверджують першу теорію, але для остаточних висновків потрібно більше даних.
Еволюція зірки в червоний гігант. Від водневого ядра, що синтезує гелій (лівий нижній кут), до гелієвого ядра, що синтезує вуглець (лівий верхній кут).
Червоні гіганти – це вмираючі зірки, що знаходяться на останніх стадіях зоряної еволюції, вичерпали запаси водню в своїх ядрах. Маломасивні червоні гіганти, які тільки перейшли до стадії синтезу гелію, часто використовуються астрофізиками в дослідженнях для визначення відстаней і галактичної щільності, а також для кращого розуміння фізичних процесів, що визначають хімічну еволюцію зірок. Тому точне розуміння внутрішньої еволюції настільки важливе, пояснюють вчені.