Нове дослідження, проведене в Німеччині, показало, з якими стилями гумору поєднується схильність до інтернет-троллінгу, і підтвердило вже відомий зв’язок цієї форми соціальної провокації з психопатією та садизмом. Додатково вчені з’ясували, як діє соціальна ізоляція на бажання “тролити” людей.
Хоча анонімність в інтернеті часом тільки удавана, можливість приховати ім’я під час онлайн-спілкування нерідко пробуджує в людях гірші якості. Так звані тролі, або просто мережеві провокатори, які навмисно ображають і принижують інших користувачів, не раз ставали предметом наукових досліджень. З них відомо про кореляцію між такою поведінкою і рисами “темної тетради” – макіавеллізмом, нарцисизмом, психопатією і садизмом.
Однак у темі залишилися менш вивчені моменти. Розглянути деякі з нюансів взялася команда німецьких учених, до яких приєдналася дослідниця з Массачусетського технологічного інституту (США). У роботі, що вийшла в журналі PLOS One, автори спробували розібратися в типах гумору у людей, схильних до тролінгу, і за допомогою експерименту перевірили, чи не спонукає до такої поведінки соціальна ізоляція.
Учасниками дослідження стали 1026 осіб (середній вік – 26,5 року; 77,2% – жінки), набраних у чотирьох університетах Німеччини та за допомогою науково-популярного сайту з психології. На початковому етапі добровольці надали про себе демографічні дані та відповіли на запитання про наявність фальшивих акаунтів. У разі відповіді “так” пропонувалося уточнити, на якій з онлайн-платформ і для яких цілей.
Потім випробовувані заповнили опитувальники, спрямовані на оцінку схильності до інтернет-тролінгу, вираженості рис “темної тетради” і визначення стилю гумору. Після анкетування добровольцям, яких попередньо розділили випадковим чином на дві групи, запропонували зіграти у віртуальну гру Cyberball Paradigm із перекиданням м’яча. У психології її використовують для імітації соціальної взаємодії та виключення.
Учасникам дають зрозуміти, що вони грають з іншими випробовуваними, але насправді те, що відбувається, контролюють експериментатори, керуючи ввімкненням і виключенням гравців із процесу. Якщо випробовувані однієї з груп – “включені” – отримували по 10 кидків м’ячів із 30, то іншим діставався тільки один, що створювало відчуття соціальної ізоляції. Після гри учасників попросили оцінити мотивацію до тролінгу.
- Розумна передача даних по оптоволокну подвоює його пропускну здатність
- Дві третини роботодавців перевіряють кандидатів по соцмережам
- Синхронизация Performance Max с Google Ads и Analytics
Дослідники встановили, що схильні до тролінгу надавали перевагу агресивним стилям гумору, для яких характерне піднесення себе завдяки іншим. Несподіваною для авторів стала виявлена кореляція із самознижувальним гумором. Тобто інтернет-провокаторам може бути притаманно висміювати не тільки інших, а й власні слабкості та недоліки.
Як і передбачалося, результати анкетування вказали на сильний зв’язок між схильністю “тролити” людей і рисами “темної тетради”. Що стосується можливого впливу соціальної ізоляції на прагнення до такої поведінки, то він не підтвердився. Після експерименту з грою Cyberball у добровольців із групи, в якій імітували соціальне виключення, не спостерігалося підвищеної мотивації до тролінгу порівняно з “включеними” учасниками.
Автори роботи припустили, що або віртуальної гри в принципі недостатньо для значущого ефекту, або просто одноразовий досвід соціального відчуження не зміг викликати негайну агресивну реакцію у вигляді посилення бажання “тролити”.
Хоча дослідження доповнює знання про психологію інтернет-тролів, до його результатів варто ставитися обережно з огляду на обмеження, пов’язані з опитувальною формою проведення та демографічним складом із переважанням учасниць жіночої статі з Німеччини.