Вищі рівні вуглекислого газу збільшують виживання вірусів у повітрі та ризик передачі інфекцій, показало дослідження.
Дослідження, проведене Брістольським університетом, показує, що вуглекислий газ – основний фактор, що впливає на виживання частинок вірусу SARS-CoV-2, присутніх в атмосфері. Дослідники вважають, що збільшення частки вуглекислого газу в повітрі сприяє поширенню різних вірусних інфекцій, що передаються через повітря.
Під час пандемії коронавірусної інфекції монітори вуглекислого газу використовували для оцінювання вентиляції в будівлях, оскільки і вуглекислий газ, і вірусні частки присутні у повітрі, що видихається. Але новий аналіз показав, що сам вуглекислий газ змушує вірус довше виживати в повітрі.
Дослідники використовували для аналізу біоаерозольну технологію CELEBS – контрольовану електродинамічну левітацію та екстракцію біоаерозолів на підкладку, яка дає змогу вимірювати виживання різних варіантів вірусу в лабораторних частках, які переносяться повітрям, імітуючи аерозоль, що видихається.
Зважені вірусні краплі розміром близько 2 см у біоаерозольному пристрої CELEBS. Фото: Allen Haddrell
Змінюючи концентрацію вуглекислого газу в повітрі від 400 до 6500 частин на мільйон, учені підтвердили кореляцію між збільшенням концентрації газу та тривалістю часу, протягом якого віруси, що передаються повітряно-крапельним шляхом, залишаються заразними, що збільшує ризик передання інфекції.
Дослідники зазначають, що це відкриття з одного боку пояснює важливість провітрювання, але також показує потенційний вплив зміни клімату на поширення інфекцій. Згідно з кліматичними дослідженнями, до кінця століття концентрація вуглекислого газу в атмосфері, як очікується, підніметься з 400 до понад 700 частин на мільйон.