Прекрасний Юпітер, що захищає внутрішню частину Сонячної Системи від зазіхань з боку астероїдів, може виявитися зовсім не таким вже й простим небесним об’єктом. Довгий час загадка походження ядра цієї планети хвилювала уми вчених, змушуючи шукати все нові й нові пояснення таємничих процесів, що протікають у глибинах планети-гіганта. І, здається, астрофізики нарешті змогли знайти вельми інтригуючу відповідь на головну загадку Юпітера.
Скільки супутників у Юпітера?
У справжні дні у Юпітера налічується ціла свита з 68 супутників різного розміру і форми, чотири з яких заведено називати “галілеєвими супутниками”. Таку назву вони змогли отримати тому, що відомий італійський астроном на ім’я Галілео Галілей вперше їх спостерігав, використовуючи перший у світі саморобний телескоп. Саме завдяки його відкриттю, людство змогло дізнатися про Ганімеду, Калісто, Іо і Європі.
Незважаючи на те, що великих супутників у Юпітера всього чотири, вчені з’ясували, що планета-гігант могла володіти і п’ятим відносно великим супутником, який був поглинений своїм величезним сусідом в результаті зіткнення, яке сталося приблизно 4,5 мільярда років тому. Подібна гіпотеза могла б пояснити, чому ядро Юпітера сильно фрагментоване, являючи собою химерну суміш твердих порід, змішаних з бульбашками водню. Крім того, настільки неймовірна гіпотеза змогла б пролити світло на найбільш ранні дні Сонячної системи.
Чи міг Юпітер проковтнути свій супутник?
Для того, щоб підтвердити або спростувати досить ексцентричну теорію, міжнародна група астрономів використовувала дані космічного зонда Juno, для вивчення структури і складу Юпітера.
Крім цього, вчені змогли перевірити інші можливі пояснення того, як внутрішнє ядро Юпітера стало настільки неоднорідним. Однак можливість давньої катастрофи, як виявили вчені, є найбільш правдоподібним поясненням.
Якщо вони мають рацію, це може означати, що наша Сонячна система була вкрай нестабільним місцем у далекому минулому, де колосальні за розмірами протопланети могли врізатися одна в одну і навіть зливатися між собою.
Крім того, таке масштабне зіткнення, яке знищило цілу планету розміром з Землю, могло статися і з Сатурном. Результати своєрідних “зоряних воєн” ми можемо спостерігати і в даний час, хоча і далеко не в масштабі минулих подій.