Конкретні причини події досить складні і не дуже очевидні. Але китайський досвід вказує, що думка про недружелюбність урбанізації до природи може бути не цілком виправдано.
Міжнародна група дослідників (в основному китайського походження) спробувала за допомогою супутникових знімків з’ясувати, наскільки урбанізація в КНР змінила ситуацію із загальною біомасою в цій країні. Основна частина сухопутної біомаси-дерева, і саме на них було направлено дослідження. Відповідна робота опублікована в Nature.
В останні 30 років 290 мільйонів китайців з сільських жителів стали міськими. Це супроводжувалося кратним зростанням міської забудови в республіці. Зазвичай вважається, що, оскільки забудова закриває значні території асфальтом і бетоном, залишаючи лише окремі острівці зелені, вона веде до серйозного скорочення рослинної біомаси.
Автори нової роботи вирішили перевірити ці ідеї, порівнявши демографічні дані про урбанізацію в тому чи іншому районі Китаю з даними супутникових знімків в тих же регіонах. Супутники часто дозволяють виявити такі процеси в природі, які важко виявити за іншими джерелами.
Наприклад, до 2018-го вважалося, що площа лісів на планеті скорочується через вирубки. Однак робота по супутниковим знімкам, що вийшла в тому році, показала, що насправді площа лісів швидко зростає. Просто це важко помітити з поверхні планети, бо оцінити загальне число дерев на ній надзвичайно складно (вимагає занадто великої кількості наземних фахівців).
Результати нової роботи виявилися багато в чому несподіваними – як і її попередниці, що вивчала ліси. З’ясувалося, що за 2002-2010 роки втрати надземної біомаси рослин через урбанізацію склали 20 мільйонів тонн, а для КНР це не так мало. Після 2010-го скорочення біомаси припинилося, оскільки основна частина земель під забудову вже була перепрофільована. А ось зростання зеленої біомаси в зоні нової забудови не припинилося – воно йшло протягом 2002-2019 років. Більш пізній період дослідження поки не охопило.
У підсумку зростання зеленої біомаси в новій міській забудові підняв цей показник для Китаю на 50 мільйонів тонн. Перевищення приросту над убутком дало нетто – приріст в 30 мільйонів тонн. Втім, через обмеженість площ урбанізації цей ефект не визначав загальний розвиток ситуації в країні. Її надземна зелена біомаса в ті ж роки збільшувалася на 290 мільйонів тонн на рік, але в основному внаслідок процесів, що йдуть поза міст — і часто навіть поза сільгоспземель. Це частина так званого глобального озеленення.
Цікаво, що частиною процесу приросту біомаси було і озеленення на сільських територіях, що прилягали до міст. Ймовірно, вважають вчені, там знизився антропогенний тиск на навколишнє середовище через закриття частини цієї землі для сільського господарства.
Проте автори відзначають, що нинішня ситуація тимчасова. Подальші втрати зеленої біомаси через нову міську забудову будуть дуже низькими (адже урбанізація багато в чому завершена), але приріст біомаси дерев у містах у майбутньому сумнівний. Дерева швидко ростуть в перші десятки років свого життя, а потім зростання починає сповільнюватися.