Склад металевих сферул, залишених метеором, вказує на міжзоряне походження астероїда. Препринт дослідження опублікований на сайті arXiv.
Дослідники витягли з дна Тихого океану біля берегів Папуа-Нової Гвінеї металеві сферули, що сформувалися при падінні метеорита CNEOS 2014-01-08 (IM1). Аналіз складу частинок вказує на формування батьківського астероїда за межами Сонячної системи.
IM1 виявили супутники США при наближенні до Землі. Об’єкт увійшов в атмосферу планети 8 січня 2014 року, згорів і розпався над Тихим океаном. Метеор привернув увагу дослідників через незвично високу швидкість і дивну траєкторію, що вказує на міжзоряне походження.
У червні 2023 року група дослідників провела експедицію по вилученню уламків метеорита з дна океану. Вони використовували масив потужних рідкоземельних магнітів, щоб просіяти сотні крихітних сферул діаметром від 0,05 до 1,3 мм з осаду на глибині 2 км приблизно в 85 км на північ від острова Манус.
Космічні сферули, що залишилися від метеорита. Зображення: The Galileo Project
У знайдених гранулах виявлені зміни в ізотопах заліза, що відповідають екстремальним умовам при проходженні земної атмосфери. Це підтверджує позаземне метеоритне походження зібраних часток.
Дослідники також встановили, що матеріали, знайдені на дні моря, сильно збагачені берилієм (Be), лантаном (La) і ураном (U). Частка цих хімічних речовин не відповідає ні земним породам, ні іншим відомим космічним об’єктам і астероїдам Сонячної системи, відзначають автори роботи.