В Україні врожайність сільськогосподарських культур може знизитися на 20% після підвищення температури на 2 градуси та на 30% – після підвищення температури на 3 градуси.
Як зазначає начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко, клімат України змінюється швидше, ніж світовий, передає m.day.kyiv.ua.
«Норма середньорічної температури становить 7,8 градуса, а у 2020 році мали більш як 10 градусів, – пояснює вона. – Раніше такі показники були характерні тільки для півдня України, а тепер і для решти областей, вперше за історію Луганська метеостанція відмітила плюс 42 градуси у затінку».
Надвисокі температури змушують сільськогосподарські культури швидше дозрівати, що позначається на їхній урожайності, відзначає метеоролог. «Через появу нової термічної зони, до якої увійшли Полтавська, Харківська та Кіровоградська області, вирощування культур нестійких до тепла стає недоцільним, – каже Тетяна Адаменко. – За найбільш песимістичними прогнозами, до 2050 року можуть зникнути до половини тварин і рослин, прогнозується колосальне вимирання бджіл, рослин, які вимагають запилення, зникне доцільність використання десятків сортів фруктових дерев, приміром, абрикоси починають накопчувати тепло не з березня, а з грудня, тому раніше зацвітають, цвіт не запилюється, а дерева не дають урожаю».
Критичною є ситуація і з опадами. Ідеальним показником для вирощування культур сільського господарства є показник у 700 мм. Норма для України – 568 мм, однак впродовж останніх років навіть цього показника досягти не вдалося, продовжує метеоролог. «2019 року в Україні випало 80% від норми опадів, особливо посушливим рік був для Одеської області, – розповідає Тетяна Адаменко. – Натомість 2021 рік відзначився зливами, коли за добу випадала місячна норма опадів, які буквально змивали врожай».
Опади зменшуються через підвищення температури внаслідок збільшення рівня випаровування, пояснює Тетяна Адаменко. «Посухи влітку стають негативними факторами для зимівлі рослин, які дедалі частіше потерпають від інтенсивних заморозків, не менш значною загрозою є гради і сильні зливи, тенденція до збільшення випадків великого граду посилюватиметься, а це впливає на пошкодження вирощених культур, – каже метеоролог. – Погодні катаклізми призводять до того, що відбувається зміна зволоження ґрунту, збільшення посушливих червоних зон».
Погода стає непередбачуваною і ставить під питання виробництво сільськогосподарської продукції.
У грудні минулого року Світовий банк опублікував результати дослідження про вплив зміни клімату на економіку України. Його проводили протягом двох років на замовлення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Дослідники дійшли висновку, що найбільше зміни клімату відчують у Черкаській, Херсонській, Полтавській, Вінницькій та Кіровоградській областях, але природні аномалії будуть «перевіряти» на міцність усі регіони України. Аномальна спека, грози, сильні опади, дощові та річкові повені, посухи, град, шквали, торнадо, сильні снігопади, дощі, що утворюють ожеледицю, налипання мокрого снігу – їх частота та інтенсивність зростатимуть з року в рік.
Зважаючи на погодні фактори, які можуть впливати на врожайність культур, аграріям слід застосовувати новітні методи адаптації до зміни клімату та використовувати сучасні перевірені технології. Зокрема, як каже експерт Програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО Василь Кифорук, особливу увагу варто приділити фіксації та інтерпретації метеоданих, вибору адекватних індикаторів змін клімату, використанню метеосервісів, ґрунтових датчиків та програмного забезпечення. «Невідповідність температурного режиму та вологості повітря та ґрунту потребам рослини зумовлює заведення їх у стресовий стан, збільшення втрат урожаю, та дедалі частіше приводить до повної їх загибелі в умовах південних областей України, пояснює він. – При цьому одним з виходів з цієї ситуації є створення інтелектуальної системи завчасного оповіщення з наданням рекомендацій, через якісний аналіз погодних умов та високоточний їх прогноз подальшого розвитку, що дозволить зменшити ризики втрати врожаю плодоовочевих культур, зокрема для найменш захищеної фінансової категорії дрібних та середніх фермерських господарств».
Звичайно, для малих і навіть середніх фермерів придбати власну метеостанцію задоволення не з дешевих, а тому варто було б залучити до співпраці науковців, які могли б інформувати фермерів про наближення погодних катаклізмів та доносили їм інформацію про новітні розробки, зокрема щодо механізмів зменшення викидів парникових газів, резюмує Василь Кифорук.
Сьогодні основними рецептами кліматично-орієнтованого сільського господарства мають стати: ноу-тіл, покривні культури та точне землеробство, відзначає консультант з кліматично-орієнтованого сільського господарства IFC Володимир Нехай.
«За останніх 20 років погодні катаклізми призвели до втрат понад 2 мільярдів доларів в агросекторі України, але з деякими проблемами можна впоратися, – каже він. – По-перше, обмежити обробку ґрунту у міжряддях – не витрачати кошти, час і ресурси, а залишати ноу-тіл, що дає можливість зменшити випаровування вологи та менше нагрівати ґрунт, знижує ерозію, бо він захищений органічними рештками, по-друге, використовувати покривні культури, які дозволяють контролювати бур’яни та шкідників, які можна міксувати з бобовими, що дозволяє насичувати ґрунт азотом і вуглецем і важливою складовою для харчування рослин, по-третє, точне землеробство – метеостанції, датчики вологості ґрунту».
За розрахунками Володимира Нехая, ноу-тіл забезпечує економію на рівні $150 на гектар, а покривні культури та точне землеробство – ще по $100 на гектар, а на додачу ці технології дозволяють зменшити вплив людини на довкілля.
Згідно з доповіддю Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, зміна клімату внаслідок антропогенного впливу з кінця XIX століття лише приблизно на третину пов’язана з природними змінами, а на дві третини обумовлена діяльністю людини, зокрема збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері. За прогнозами експертів, температура може підвищитися на 3–6 градусів.
Натхнення: ecotown.com.ua