Швейцарські вчені повторили досліди з перевірки існування свободи волі у людини і виявили, що люди частіше приймають рішення під час видихів, ніж під час вдиху. Це вказує на зв’язок між процесами у внутрішніх органах та роботою свідомості, повідомила в четвер прес-служба Федеральної політехнічної школи Швейцарії.
Філософи і вчені вже багато років намагаються зрозуміти, як людина приймає рішення і здійснює вибір у різних ситуаціях, у тому числі і в тих, коли у неї немає очевидного рішення. Дискусії на цю тему, з подачі французького філософа Жана Бурідана, шість століть зводяться до питання, чи є у людини свобода волі.
Поки у вчених немає однозначних аргументів на користь її існування або відсутності, проте в останні роки нейрофізіологи і генетики знайшли безліч свідчень того, що структура мозку дуже сильно впливає на схильність людей до ризику, алкоголізму, ожиріння і імпульсивної поведінки.
Крім того, ще в середині минулого століття німецькі нейрофізіологи помітили, що рухова кора людського мозку виробляє особливий тип імпульсів, так званий “потенціал готовності”, майже за секунду до того, як її власник приймав рішення і спробував здійснити ту чи іншу дію. Існування подібних сигналів змусило багатьох вчених і філософів припускати, що свободи волі не існує. Інші мислителі не погодилися з цим і порахували “потенціали готовності” помилкою вимірювань.
Фізіологія свободи волі
Професор Федеральної політехнічної школи Швейцарії в Лозанні Олаф Бланку і його колеги повторили цей експеримент, використовуючи сучасні методики спостереження за роботою мозку. Для цього вчені запросили кілька десятків добровольців і попросили їх виконати просте завдання – натискати на будь-яку випадкову кнопку на цифровій клавіатурі з інтервалом 8-12 секунд.
Головним критерієм їх успіху, відповідно до вимог нейрофізіологів, було те, щоб вони натискали на клавіші спонтанним чином, а не через вивірені інтервали часу, рахуючи про себе секунди. В даному випадку, як помітили ще автори оригінального експерименту 1960 років, дії добровольців залежать виключно від їх волі.
На відміну від їхніх німецьких попередників, швейцарські дослідники стежили не тільки за активністю мозку за допомогою електроенцефалографа, але і за іншими факторами, в тому числі неусвідомленими рухами очей і кінцівок, диханням добровольців, серцебиттям та іншими автоматичними процесами в роботі організму.
Ці спостереження показали, що рішення натиснути на кнопку, як попередній “потенціал готовності”, майже завжди виникало в той момент, коли доброволець видихав. Це було характерно для 19 з 20 учасників дослідів, причому аналогічні результати були отримані в ході двох наступних дослідів з дещо іншою постановкою завдання та іншими групами учасників.
В одному випадку вчені попросили добровольців не тільки натискати на кнопки, але і дивитися на годинник, самостійно заміряючи час, який проходив між народженням “потенціалу готовності” і дію, а в другому – просили натискати на кнопку в той момент, коли на циферблаті спалахувала зелена крапка. У першому випадку дії добровольців продовжували бути пов’язані з диханням, а у другому – ця залежність зникла.
Серцебиття та інші “автоматичні процеси в організмі, за якими стежили Бланку і його колеги, не впливали на розумову діяльність добровольців аналогічним чином. Чому це так, а також те, як дихання насправді впливає на свободу волі, вченим ще належить з’ясувати.
Натхнення: earth-chronicles.ru