Вчені Націнституту здоров’я США в лабораторних умовах провели експерименти над мухами, встановивши, що тривалість сну повністю залежить від структури ДНК.
Генетики в рамках лабораторних робіт створили 2 групи мух, чия тривалість сновидінь відрізнялася на 15 годин. Вчені визначили, що сон прямо взаємопов’язаний з генами, що описано в журналі PLOS Genetics. В якості основної моделі спостереження біологи використовували дрозофіл, які також відчувають потребу у сні. Комахи-мутанти зі скороченою тривалістю сну мали і більш коротке життя. Не виключено, що генетичні зміни, що призвели до скороченому сну, вплинули і на тривалість життєдіяльності організму.
На тривалість сновидінь чинили вплив Wnt-шляхи та MAPK-шляхи, які регулюють циркадні ритми. Вчені прийшли до висновків, що сон, будучи базовою потребою, еволюціонував у ДНК з іншими пристосуваннями живих організмів.