За новою оцінкою, в Сонячній системі можуть знаходитися тисячі досить великих астероїдів з інших систем, створюючи масу можливостей для поширення життя у Всесвіті.
В кінці минулого року астрономи вперше в історії спостерігали астероїд, який прилетів в Сонячну систему з іншої зірки. Об’єкт Оумуамуа пронісся повз на великій швидкості, не давши можливості уважно його вивчити, хоча навіть короткі спостереження дозволили спростувати гіпотезу про те, що тіло є інопланетним космічним кораблем.
Проте недавня робота Аві Леба (Abraham Loeb) і Манасви Лінгама (Manasvi Lingam) дає надію на нову зустріч з подібними об’єктами – і змушує по-новому поглянути навіть на походження життя на Землі. Стаття, яку гарвардські астрономи представили в онлайн-бібліотеці препринтів arXiv.org, показує, що в Сонячній системі повинні знаходитися тисячі «позасонячних астероїдів».
Вчені спиралися на попередню оцінку кількості вільно літаючих об’єктів, дану астрофізиками Гавайського університету, і змоделювали здатність тяжіння Сонця і Юпітера «вловлювати» їх. Автори уклали, що в кожен конкретний момент часу в Сонячній системі можуть знаходитися тисячі таких тіл, у тому числі кілька десятків – кілометрових розмірів. Аналогічні розрахунки були проведені і для подвійної системи Альфа Центавра – вона виявилася здатна «вловлювати» навіть цілі планети розміром із Землю, які також можуть викидатися зі своїх систем і вирушати у вільний міжзоряний політ.
Ці висновки дозволяють згадати про гіпотезу панспермії – поширення життя, що виникла на одній з планет, на інші тіла і навіть в інші зоряні системи. Якщо примітивні мікроби або навіть окремі молекули нуклеїнових кислот опиняться під захистом товстих шарів породи або льоду, то теоретично вони зможуть витримати тривалу і важку космічну подорож, поки не зіткнуться з іншою підходящою планетою. Леб і Лінгам навіть оцінили ймовірність такого зіткнення з Землею.
За оцінкою вчених, близько 400 міжзоряних об’єктів діаметром 100 і більше метрів, а також близько десятка об’єктів розмірами більше кілометра, могли встигнути зіткнутися з нашою планетою ще до старту абіогенної еволюції – моменту, який відносять до часу приблизно 3,8 млрд років тому. На думку авторів, це відкриває «третій шлях» для пошуків позаземного життя: крім спостережень тіл Сонячної системи і екзопланет, крім відправки до них космічних місій, ми можемо досліджувати міжзоряні астероїди, можливі «розповсюджувачі» життя по Всесвіту.